Викладачі "Львівської політехніки" хочуть назвати університет іменем Степана Бандери

Група викладачів кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Національного університету "Львівська політехніка" виступила із ініціативою надати вишу ім'я провідника Організації українських націоналістів Степана Бандери.

Про це повідомляє ТСН.

Автори ініціативи вважають, що Бандера був найвидатнішим українським історичним діячем з усіх, що перебували у стінах Львівського політеху (провідник націоналістів навчався тут у 1928–1933 роках).

"По-друге, він – символ української нації, національний герой, взірець мужності й звитяги в боротьбі за незалежну Українську державу", - зазначають вони.

Що стосується видатних українських науковців і педагогів, які працювали у Львівській політехніці в різні часи, то, на думку групи викладачів, їхніми іменами слід назвати інститути й кафедри університету.

"Наприклад, ім'я Івана Левинського пасувало б Інститутові архітектури, Євгена Перхоровича – Інститутові механіки, Юліана Гірняка – Інститутові хімії тощо", - йдеться у повідомленні. 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.