На Одещині знайшли скарб часів Кримського ханства

Історик та краєзнавець Сергій Жосан знайшов біля села Флора Подільського району "Флоранський скарб".

Про це повідомили в Окнянській громаді, пише Район.in.ua.

Історик та краєзнавець Сергій Жосан знайшов скарб срібних монет Кримського ханства. Він складається з 140 срібних монет (акче), які карбувалися в Криму у 1480-х роках за часів правління хана Менглі Гірея І. 

Скоріш за все, скарб був захований під час Кримських походів татар на Поділля. Скарб лежав в горщику, на глибині 40 см. Зверху був прикритий вапняковою плиткою природнього походження квадратної форми, приблизно 20х20 см. Яр, в яком історик знайшов скарб, впадає в річку Ягорлик.

Наразі скарб проходить детальне вивчення та опис.

"В серпні 2019 року в двох кілометрах на південь від села Ілля було знайдено скарб старовинних монет середини ХYII століття. На полі за допомогою металодетектора, приблизно на глибині 50 сантиметрів, було знайдено 152 мідні монети Речі Постолитої (Польщі) – так звані соліди, які карбувалися з 1659 по 1668 рік на монетних дворах Великого князівства Литовського та Речі Постолитої", – розповів Сергій Жосан.

Нині монети Іллійського скарбу у повному обсязі знаходяться у фондах археологічної виставки Чорнянського опорного ліцею, де їх може побачити кожен бажаючий.

Щодо знайденого Флоранського скарбу, то історик планує після детального опису і вивчення передати його до Подільського краєзнавчого музею.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.