На Одещині знайшли скарб часів Кримського ханства

Історик та краєзнавець Сергій Жосан знайшов біля села Флора Подільського району "Флоранський скарб".

Про це повідомили в Окнянській громаді, пише Район.in.ua.

Історик та краєзнавець Сергій Жосан знайшов скарб срібних монет Кримського ханства. Він складається з 140 срібних монет (акче), які карбувалися в Криму у 1480-х роках за часів правління хана Менглі Гірея І. 

Скоріш за все, скарб був захований під час Кримських походів татар на Поділля. Скарб лежав в горщику, на глибині 40 см. Зверху був прикритий вапняковою плиткою природнього походження квадратної форми, приблизно 20х20 см. Яр, в яком історик знайшов скарб, впадає в річку Ягорлик.

Наразі скарб проходить детальне вивчення та опис.

"В серпні 2019 року в двох кілометрах на південь від села Ілля було знайдено скарб старовинних монет середини ХYII століття. На полі за допомогою металодетектора, приблизно на глибині 50 сантиметрів, було знайдено 152 мідні монети Речі Постолитої (Польщі) – так звані соліди, які карбувалися з 1659 по 1668 рік на монетних дворах Великого князівства Литовського та Речі Постолитої", – розповів Сергій Жосан.

Нині монети Іллійського скарбу у повному обсязі знаходяться у фондах археологічної виставки Чорнянського опорного ліцею, де їх може побачити кожен бажаючий.

Щодо знайденого Флоранського скарбу, то історик планує після детального опису і вивчення передати його до Подільського краєзнавчого музею.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".