У Борисполі відкрили меморіал учасникам антирадянського повстання та жертвам Великого терору

17 вересня в м. Борисполі Київської обл. відкрили пам’ятник учасникам антибільшовицького повстання 1920 року та жертвам Великого терору.

Обидва монументи постали на Книшовому меморіальному парковому комплексі Борисполя як елементи єдиного меморіалу, передає прес-служба Київської обласної державної адміністрації.

Фото: FB Юрко Слюсар 

На цьому місці, ймовірно, покояться рештки розстріляних бориспільських повстанців. Досі їх пам’ять було вшановано лише символічним знаком, встановленим активістами Народного Руху в 1990-х роках.

Пам’ятник являє собою тюремний мур, крізь  який проглядаються обличчя та фігури жертв комуністичного режиму. Уся стіна всіяна табличка з прізвищами бориспільців, які загинули внаслідок репресій чи в антибільшовицькій боротьбі – близько 200 осіб.

 Фото: FB Юрко Слюсар

Ці імена під час відкриття зачитали вихованці Будинку дитячої та юнацької творчості. Виготовила пам’ятник компанія "ART Stepanov", скульптор – Олексій Степанов.

На церемонії були присутні: голова Київської обласної державної адміністрації Олександр Горган, Надзвичайний і Повноважний Посол Бельгії в Україні Люк Якобс, бориспільський міський голова Анатолій Федорчук й адміністрація Борисполя, місцеві депутати, громадські діячі та небайдужі громадяни.

 Фото: FB Юрко Слюсар

За словами мера Борисполя, ідея вшанування повстанців і жертв радянського терору виникла ще 9 років тому, але всі ці роки шукали кошти та варіанти втілення монумента.

"Ті люди, які в страшних муках були позбавленні життя заслуговують на те, аби їх пам’ятали і шанували", – наголосив Федорчук.

Заупокійну літургію та освячення пам’ятника відслужив Митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній.

 Фото: FB Юрко Слюсар

ДОВІДКА:

Бориспільске антибільшовицьке повстання тривало з 6 травня по червень 1920 року. Очільником виступу був Микола Чепілко. Повстання вибухнуло в той час, коли об’єднані польсько-українські війська взяли Київ. Повстанці розраховували утримувати місто до їх підходу. Однак через контрудар Червоної армії українська й польська армії до Борисполя так і не дійшли, а повстання придушила червона кавалерія. Більшовики спалити дві третини містечка, а кожного п’ятого чоловіка розстріляли.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.