У Харкові відновили меморіальну дошку українському льотчику – герою Азербайджану

22 вересня в Харкові відновили меморіальну дошку українському льотчику Віктору Серьогіну – Національному героєві Азербайджану.

Про це повідомляє  сайт Харківського обласного товариства азербайджансько-української дружби "Достлуг".

Уперше дошку відкрили 2004 року на будинку, де проживав Серьогін. У квітні 2017 року її розбили вандали. Автор обох меморіальних дошок – народний художник України, член Правління товариства  "Достлуг" Сейфаддін Гурбанов.

 Фото: azconsulate.com.ua

На відкритті відновленого знака були присутні: Надзвичайний і Повноважений посол Азербайджанської Респубілки в Україні Азер Худієв, Почесний консул Азербайджанської Респубілки Афган Салманов, представник Харківської міської ради Борис Бутирін, автор дошки Сейфаддін Гурбанов і донька В. Серьогіна Оксана.

Напис на меморіальній дошці 

Віктор Васильович Серьогін (1944 – 1992) – пілот першого класу, командир цивільного вертольота Мі-8, який загинув, рятуючи цивільних мешканців під час Нагірно-Карабахського конфлікту 28 січня 1992 року. Народився в Тбілісі (Грузія), в 1986 році закінчив Кременчуцьке льотне училище й одержав спрямування в Азербайджан.

Віктор Серьогін. Фото: swhs.az

Його екіпаж вивіз сотні дітей із зони бойових дій. 28 січня в гелікоптер, який перевозив 47 пасажирів, влучила ракета ЗРК "Стінгер", запущена з позицій вірменських військ. Серьогін відвів охоплений вогнем вертоліт від житлових кварталів міста Шуша, чим урятував багатьох його мешканців ціною життя екіпажу й пасажирів. Похований на Алеї шахідів у Баку.

У 1992 році президент Азербайджанської Республіки своїм указом надав Віктору Серьогіну звання Національного героя Азербайджану.

Як повідомлялося, відомі українці закликали мера Києва Віталія Кличка перейменувати вулицю Тверську на вулицію Єжи Ґедройця.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.