АНОНС: "Голосіївська криївка" відкриє "Історичний полігон"

Два дні поспіль історики, політологи, філософи, культурантропологи відкриватимуть явища, імена, події, які раніше були невідомими, або здавалися далекими від розуміння.

30 вересня – 1 жовтня в рамках фестивалю "Голосіївська краївка" в Києві діятиме "Історичний полігон" – дискусійний марафон із 12 подій. 

 

Розклад Історичного полігону

30 вересня (субота)


✒ 11.30 – На каву з історією
✒ 12.00 – 500 років еволюції іміджу України. Євген Магда (доцент НТУУ КПІ імені Сікорського), Тетяна Водотика (кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України). 
✒ 13.00 – Пропаганда епохи УНР: українські та московські прийоми. Денис Москалик (Керівник департаменту міжнародної політики Інституту соціально-політичних досліджень). 
✒ 14.00 – Практичні аспекти проекту Міжмор'я. Світлій пам'яті Олексія Курінного та Олександра Никонорова. Юрій Гончаренко (експерт Інформаційного центру "Міжмор'я"). 
✒ 15.00 – Чому не вщухають баталії навколо постаті Павла Скоропадського. Павло Гай-Нижний (доктор історичних наук, начальник відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства). 
✒ 16.00 – Драгоманов – батько Єдіной Страни. Каталог московських NLP технологій, укладений Романом Бжеським Ростислав Мартинюк (дослідник проблемних ділянок української історії, журналіст). 

1 жовтня (неділя)


✒ 11.30 – На каву з історією
✒ 12.00 – Ідеологічна перепрошивка українського війська. Василь Павлов (науковий співробітник історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка). 
✒ 13.00 – Окопна проза – нове явище української літератури. Андрій Гончарук (директор видавництва "Люта Справа"). 
✒ 14.00 – Ватні привиди Києва. Битва за місто, яка не скінчилася. Дмитро Савченко (фундатор Видавництво "Zалізний тато", публіцист, філософ). 
✒ 15.00 – Естетика української революції. Олександр Кучерук (директор Музею історії революції 1917 – 1921 рр.) 
✒ 16.00 – Роль агентури радянських спецслужб у боротьбі з керівниками українського визвольного руху. Іван Патриляк (доктор історичних наук, декан історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка). 

Також на Історичному полігоні діятиме Мілітарна книжкова полиця зі свіжою окопною прозою та воєнним плакатом. Навколо локації діятимуть відразу дві резонансні вуличні виставки.

30 вересня, субота - 1 жовтня, неділя, 11.30 – 17.00

Місце: Музей Максима Рильського, Голосіївський парк (Київ, вул. Максима Рильського, 7, ст. метро "Голосіївська)

Вхід вільний за доброчинні пожертви.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.