АНОНС: У 75-ту річницю УПА у Києві відкриється виставка про антикомуністичний фронт повстанців

У День захисника України киянам розкажуть про досвід безкомпромісної боротьби УПА із комуністичним тоталітарним режимом. Виставку "УПА - відповідь нескореного народу. Повстанці проти комунізму" презентують Український інститут національної пам'яті та Центр досліджень визвольного руху.

Фотодокументальна вулична виставка "УПА - відповідь нескореного народу" - це розповідь про боротьбу повстанців проти нацистського та комуністичного тоталітарних режимів. Її друга частина - "Повстанці проти комунізму" розкриває "візитну картку" Української повстанської армії - збройну боротьбу проти радянського тоталітарного режиму.

Із 12 стендів експозиції можна дізнатися про бойові дії між загонами УПА та частинами військ НКВД-МГБ, анатомію й методи дій підпільної армії, підступні контрповстанські операції радянської держбезпеки, ідеологічне протиборство між націоналістами й комуністами, антикомуністичну співпрацю бандерівців з визвольними рухами сусідніх народів, участь колишніх повстанців у розвалі системи ГУЛАГу й "останніх із могікан", які  продовжували боротьбу навіть у 1960-х рр.

 

Унікальні фотографії, розсекречені документи, мапи та інфографіка передають атмосферу безкомпромісної боротьби українських націоналістів за створення Української держави. 

Авторський колектив проекту "УПА - відповідь нескореного народу": Ігор Бігун, Володимир Бірчак, Леся Бондарук, Сергій Волянюк, Володимир В’ятрович, Олеся Ісаюк, Олександр Іщук, Іван Патриляк, Сергій Рябенко, Андрій Усач.

Над проектом також працювали: Зоя Бойченко, Дмитро Вортман, Петро Клим, Андрій Когут, Леонід Криницький, Василь Ліпінський, Ігор Саківський, Олена Шарговська, Аліна Шпак, Ярина Ясиневич.

Дизайн: Ольга Сало.

Виставка діятиме до 30 листопада 2017 року.

Одразу після відкриття виставки відбудеться спецпогашення конверта з оригінальною маркою до 75-річчя створення Української повстанської армії.

Нагадаємо, перша частина виставки "Повстанці проти нацизму" була відкрита 8 травня 2017 року до Дня завершення другої світової війни у Європі. Історію боротьби УПА проти німецьких окупантів теж можна буде переглянути цими днями. 

"УПА — відповідь нескореного народу" є спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" та Галузевого Державного архіву Служби безпеки України.

14 жовтня, субота, 13:00

Місце: площа перед Національним музеєм історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2)

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.