Уряд США розсекретив майже три тисячі документів про вбивство Кеннеді

Уряд Сполучених Штатів розсекретив 2800 документів щодо вбивства президента Джона Ф. Кеннеді в 1963 році.

Про це повідомляє "Бі-Бі-Сі".

Чинний президент Дональд Трамп заявив, що громадськість заслуговує на те, що бути "повністю поінформованою" про подію, яка перебуває в епіцентрі численних теорій змови.

Але деякі документи на вимогу державних органів залишили таємними. В одному меморандумі йдеться про те, що ФБР попереджало поліцію про погрози смертю на адресу вбивці Кеннеді Лі Харві Освальда.

"Ми негайно ж повідомили шефа поліції, і він запевнив нас, що Освальду нададуть достатній захист", — пише директор ФБР Едгар Хувер.

Колишнього морського піхотинця і самопроголошеного марксиста Освальда застрелили в підвалі департаменту поліції м. Далласа через два дні після загибелі президента Кеннеді.

 "У справі Освальда немає більше нічого, крім того, що він мертвий. Минулої ночі ми отримали в далласький офіс дзвінок від чоловіка, який спокійним голосом повідомив, що він є членом комітету, організованого для вбивства Освальда. Ми негайно ж поінформували шефа поліції, і він нас запевнив, що Освальду нададуть достатній захист. Цього ранку ми зателефонували шефові поліції знову із застереженням про імовірність якогось замаху на Освальда. І знову ж, він нас запевнив, що тому нанадуть відповідний захист. Однак, цього не зробили". Джерело: Директор ФБР Дж. Едгар Хувер, 24 листопада 1963 року.  

По мірі ретельного вивчення та аналізу документі з’являються інші знахідки, як от: меморандум ЦРУ, в якому є припущення, що Освальд спілкувався з офіцером КГБ в радянському посольстві в Мехіко. Цей офіцер, за даними меморандуму, працвав у відділі, "відповідальному за саботаж і ліквідації".

Інший меморандум розповідає про те, як британська місцева газета "Кембридж Ньюс" отрмиала аноімний дзвінок про "певні великі новини" в США за кілька годин до вбивства.

Президента Кеннеді застрелили 22 листопада 1963 року під час поїздки вулицями Далласа у відкритому лімузині. У звіті комісії Воррена, опублікованому в вересні 1964 року, йшлося про те, що Лі Харві Освальд зробив летальні постріли з будівлі книгосховища Техаської школи.

 Президент і перша леді менше, ніж за годину до вбивства. Фото: Reuters.

"Не було доказів, що або Лі Харві Освальд, або Джек Рабі були частиною якої-небудь змови, внутрішньої чи закордонної", — зробила висновок комісія.

Закон, ухвалений Конгресом США 1992 року, зобов’язував повністю втаємничити від громадськості всі документи, які стосувалися вбивтсва Кеннеді, а це — біля 5 мільйонів сторінок — строком на 25 років. Кінцевий термін сплив минулого четверга. Понад  90% документів на той час уже були в загальному доступі.

У меморандумі, який наказує керівникам міністерств розсекретити документи, Трамп повідомляв, що американська громадськість заслуговує на те, щоб бути "повністю поінформованою про всі аспекти цієї поворотної події".

"Відповідно, я наказую сьогодні підняти завісу", — писав президент.

Деякі цензуровані документи підлягають дальшому перегляду протягом шестимісячного строку, але є імовірність, що ті папери можуть залишитися секретними навіть після 26 квітня наступного року.

Президент, за словами посадовців Білого дому, не хотів погоджуватися з вимогою служби залишити наявні документи.

"Сьогодні в мене немає вибору окрім, як радше прийняти ті цензурні обмеження, ніж допустити потенційно незворотну шкоду для безпеки нашої нації", — додав Трамп у своєму меморандумі.

Документи опубліковані на веб-сайті Національного архіву США

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.