Польща зробила В'ятровича персоною нон-грата. Дещиця не має підтверджень

Голові Українського інституту національної пам'яті Володимиру В'ятровичу заборонили в'їзд до Польщі.

Про це повідомляє польське видання Dziennik із посиланням на джерела, передає Європейська правда.

Нещодавно глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що його міністерство складає перелік українських чиновників, яким заборонять в’їзд до Польщі. Офіційно жодних прізвищ не називалося.

За інформацією видання, МЗС Польщі не має наміру розкривати перелік українських прізвищ, тому всі, хто туди потрапить, дізнаються про це лише на кордоні.

Сам Володимир В’ятрович у коментарі "Європейській правді" повідомив, що офіційного повідомлення про заборону на в’їзд до Польщі у нього немає.

"Очевидно, Польща буде копіювати дії Росії, коли про заборону на в’їзд я дізнався на кордоні. В будь-якому разі, найближчим часом я до Польщі не збираюся. А у цій ситуації найбільше турбує синхронність дій Росії та Польщі",- заявив він.

Посол України в Польщі Андрій Дещиця повідомив кореспондентові "Укрінформу", що офіційного підтвердження заборони голові Інституту національної пам’яті України Володимиру В’ятровичу на в’їзд до Польщі наразі немає.  

Дипломат додав, що українські дипломати намагаються з'ясувати це питання.

Інше джерело неофіційно повідомило агентству, що поки що інформація стосовно заборони В’ятровичу в'їжджати до Польщі не  підтверджується.

Як і жодного спростування цієї інформації з боку офіційних представників Польської держави теж не пролунало.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.