Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького запрошує до участі в науковій конференції

З нагоди 120-річчя заснування Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького та до 160-ї річниці від дня народження його фундатора – митрополита Андрея Шептицького у листопаді 2025 року відбудеться наукова конференція на тему "Музей сьогодення: українська ідентичність, національний наратив, культурна пам'ять".

Про це інформує Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.

Конференція стане платформою для обговорення ролі музеїв у формуванні української ідентичності, збереженні культурної пам'яті та розвитку національного наративу. Запрошуємо до участі фахівців різних напрямів: музейних працівників, науковців, митців, практиків. За результатами конференції буде видано збірник матеріалів.

Дата проведення: 20–21 листопада 2025 року

Місце: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького (головна будівля, просп. Свободи, 20, Львів)

Анкету потрібно надіслати до 1 липня 2025 року

Детальна інформація та анкета для участі за посиланням.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.