Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького запрошує до участі в науковій конференції

З нагоди 120-річчя заснування Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького та до 160-ї річниці від дня народження його фундатора – митрополита Андрея Шептицького у листопаді 2025 року відбудеться наукова конференція на тему "Музей сьогодення: українська ідентичність, національний наратив, культурна пам'ять".

Про це інформує Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.

Конференція стане платформою для обговорення ролі музеїв у формуванні української ідентичності, збереженні культурної пам'яті та розвитку національного наративу. Запрошуємо до участі фахівців різних напрямів: музейних працівників, науковців, митців, практиків. За результатами конференції буде видано збірник матеріалів.

Дата проведення: 20–21 листопада 2025 року

Місце: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького (головна будівля, просп. Свободи, 20, Львів)

Анкету потрібно надіслати до 1 липня 2025 року

Детальна інформація та анкета для участі за посиланням.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".