АНОНС: Публічне інтерв’ю з представниками Державної архівної служби

У Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова відбудеться публічне інтерв’ю з представниками Державної архівної служби на тему "Навіщо Україні єдиний архів війни і як його створити".

Війна росії проти України триває, і трагічні події фіксуються щодня. Наразі у професійному середовищі активно обговорюється тема, як об'єднати та зберігати весь масив документів, адже це не тільки українська історія, а й основа для відновлення справедливості після війни. Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова запустив платформу для обговорення майбутнього документації та архівування даних про війну.

18 червня до циклу публічних інтерв'ю долучаються Анатолій Хромов, Голова Державної архівної служби України та Тетяна Шевченко, перший заступник Голови Державної архівної служби України.

Модеруватиме інтерв'ю Наталія Ємченко, директорка з комунікацій SCM, членкиня наглядової ради Фонду Ріната Ахметова.

Під час розмови учасники обговорять такі питання:

—⁠ ⁠Доступ до правди, як один із ключових принципів перехідного правосуддя;

—⁠ ⁠Документування та архівування: чим відрізняються ці процеси, і чому не можна обмежитися лише одним із них;

—⁠ ⁠Як забезпечити повноту та єдність документальної бази і налагодити партнерство державних установ та громадянського суспільства.

Вхід вільний за підтвердженою реєстрацією у Музеї "Голоси Мирних". Зареєструватися можна за посиланням.

Коли: 18 червня. Реєстрація о 17:45, подія 18:00 — 19:00

Де: Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7).

 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.