АНОНС: Публічне інтерв’ю з представниками Державної архівної служби

У Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова відбудеться публічне інтерв’ю з представниками Державної архівної служби на тему "Навіщо Україні єдиний архів війни і як його створити".

Війна росії проти України триває, і трагічні події фіксуються щодня. Наразі у професійному середовищі активно обговорюється тема, як об'єднати та зберігати весь масив документів, адже це не тільки українська історія, а й основа для відновлення справедливості після війни. Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова запустив платформу для обговорення майбутнього документації та архівування даних про війну.

18 червня до циклу публічних інтерв'ю долучаються Анатолій Хромов, Голова Державної архівної служби України та Тетяна Шевченко, перший заступник Голови Державної архівної служби України.

Модеруватиме інтерв'ю Наталія Ємченко, директорка з комунікацій SCM, членкиня наглядової ради Фонду Ріната Ахметова.

Під час розмови учасники обговорять такі питання:

—⁠ ⁠Доступ до правди, як один із ключових принципів перехідного правосуддя;

—⁠ ⁠Документування та архівування: чим відрізняються ці процеси, і чому не можна обмежитися лише одним із них;

—⁠ ⁠Як забезпечити повноту та єдність документальної бази і налагодити партнерство державних установ та громадянського суспільства.

Вхід вільний за підтвердженою реєстрацією у Музеї "Голоси Мирних". Зареєструватися можна за посиланням.

Коли: 18 червня. Реєстрація о 17:45, подія 18:00 — 19:00

Де: Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7).

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".