АНОНС: Публічне інтерв’ю з представниками Державної архівної служби

У Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова відбудеться публічне інтерв’ю з представниками Державної архівної служби на тему "Навіщо Україні єдиний архів війни і як його створити".

Війна росії проти України триває, і трагічні події фіксуються щодня. Наразі у професійному середовищі активно обговорюється тема, як об'єднати та зберігати весь масив документів, адже це не тільки українська історія, а й основа для відновлення справедливості після війни. Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова запустив платформу для обговорення майбутнього документації та архівування даних про війну.

18 червня до циклу публічних інтерв'ю долучаються Анатолій Хромов, Голова Державної архівної служби України та Тетяна Шевченко, перший заступник Голови Державної архівної служби України.

Модеруватиме інтерв'ю Наталія Ємченко, директорка з комунікацій SCM, членкиня наглядової ради Фонду Ріната Ахметова.

Під час розмови учасники обговорять такі питання:

—⁠ ⁠Доступ до правди, як один із ключових принципів перехідного правосуддя;

—⁠ ⁠Документування та архівування: чим відрізняються ці процеси, і чому не можна обмежитися лише одним із них;

—⁠ ⁠Як забезпечити повноту та єдність документальної бази і налагодити партнерство державних установ та громадянського суспільства.

Вхід вільний за підтвердженою реєстрацією у Музеї "Голоси Мирних". Зареєструватися можна за посиланням.

Коли: 18 червня. Реєстрація о 17:45, подія 18:00 — 19:00

Де: Музей історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7).

 

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?