Спецпроект

МЗС Польщі: українці не розрахувалися за Катинь

В українсько-польських відносинах є питання розплати за катинський злочин.

Про це заявив віце-міністр закордонних справ Польщі Бартош Цихоцький в коментарі Польській пресовій агенції (ПАП).

Говорячи про контакти з українськими урядовцями, Цихоцький сказав, що польське МЗС не має дефіциту в таких зв’язках. "З українського боку бракує рішень, які б сприяли поступові в деяких двосторонніх питаннях, які загально звуться історичним діалогом", − підкреслив віце-міністр закордонних справ.

"Ті питання відомі українській стороні багато років. Вони з’явилися не під час поточної каденції Сейму. Це й питання застосування мови радянських часів про польську окупацію [західних українських земель – ІП]. Це й питання церковної власності римо-католицької громади. Це й питання  бездумної реабілітації чи глорифікації УПА й браку розплати за катинський злочин", − розповів Цихоцький.

Імовірно, політик мав на увазі польсько-український конфлікт на Волині в роки Другої світової війни, але, обмовившись, замість "волинський" сказав "катинський". Інакше незрозуміло, як Україна має розраховуватися за злочин, який здійснив НКВД за наказом Йосипа Сталіна.

Віце-міністр також згадав про рішення української сторони, які "нівелюють наші двосторонні заяви", як от "націлене на добре ім’я Польщі" вшанування солдатів Карпатської Січі на Верецькому перевалі за участі українського віце-прем’єра Іванни Климпуш-Цинцадзе. Те вшанування, за його словами, є звинуваченням поляків у масових злочинах 1939 року.

Нагадаємо, катинський злочин – розстріл НКВД військовополонених офіцерів Війська Польського в лісі під с. Катинь Смоленської області та інших місцях в 1940 році. Детальніше читайте у спецпроекті "Історичної правди" та Польського інституту в Києві "Катинська справа".


Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.