Спецпроект

МЗС Польщі: українці не розрахувалися за Катинь

В українсько-польських відносинах є питання розплати за катинський злочин.

Про це заявив віце-міністр закордонних справ Польщі Бартош Цихоцький в коментарі Польській пресовій агенції (ПАП).

Говорячи про контакти з українськими урядовцями, Цихоцький сказав, що польське МЗС не має дефіциту в таких зв’язках. "З українського боку бракує рішень, які б сприяли поступові в деяких двосторонніх питаннях, які загально звуться історичним діалогом", − підкреслив віце-міністр закордонних справ.

"Ті питання відомі українській стороні багато років. Вони з’явилися не під час поточної каденції Сейму. Це й питання застосування мови радянських часів про польську окупацію [західних українських земель – ІП]. Це й питання церковної власності римо-католицької громади. Це й питання  бездумної реабілітації чи глорифікації УПА й браку розплати за катинський злочин", − розповів Цихоцький.

Імовірно, політик мав на увазі польсько-український конфлікт на Волині в роки Другої світової війни, але, обмовившись, замість "волинський" сказав "катинський". Інакше незрозуміло, як Україна має розраховуватися за злочин, який здійснив НКВД за наказом Йосипа Сталіна.

Віце-міністр також згадав про рішення української сторони, які "нівелюють наші двосторонні заяви", як от "націлене на добре ім’я Польщі" вшанування солдатів Карпатської Січі на Верецькому перевалі за участі українського віце-прем’єра Іванни Климпуш-Цинцадзе. Те вшанування, за його словами, є звинуваченням поляків у масових злочинах 1939 року.

Нагадаємо, катинський злочин – розстріл НКВД військовополонених офіцерів Війська Польського в лісі під с. Катинь Смоленської області та інших місцях в 1940 році. Детальніше читайте у спецпроекті "Історичної правди" та Польського інституту в Києві "Катинська справа".


ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.