Фільм про Мустафу Джемілєва переміг на міжнародному фестивалі в Казахстані

Документальний фільм про лідера кримськотатарського народу, народного депутата Мустафу Джемілєва переміг на міжнародному фестивалі "Бир Дуйно – Киргизстан 2017".

Таку інформацію опублікувала правозахисна організація Amnesty International у Facebook, передає "Український інтерес".

"Маємо чудову інсайдерську новину! Буквально щойно документальный фильм "Мустафа"/ Feature Documentary "Mustafa" отримав нагороду "Найкращий фільм за висвітлення прав та свобод людини" на міжнародному фестивалі "Бир Дуйно – Киргизстан 2017", – повідомили правозахисники.

Фільм "Мустафа" показує глядачеві історію життя українського політика і громадського діяча, його боротьбу за повернення кримських татар до Криму в період радянської влади, висновок і етап голодування. Картина розкриває характер кримськотатарського національного лідера і оповідає про сучасний період життя Джемілєва, його боротьбу за деокупацію Криму.

Історія розказана самим героєм, істориками, найближчим оточенням Джемілєва, радянськими дисидентами. Режисер Ахмед Сарихаліл використовував як постановочні кадри моменти зі спогадів лідера кримських татар, так і фрагменти інтерв’ю, документальні хроніки.

Бюджет стрічки становив 50 тисяч доларів, які надав Національний Фонд підтримки демократії і 150 тисяч гривень пожертв.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.