Фільм про Мустафу Джемілєва переміг на міжнародному фестивалі в Казахстані

Документальний фільм про лідера кримськотатарського народу, народного депутата Мустафу Джемілєва переміг на міжнародному фестивалі "Бир Дуйно – Киргизстан 2017".

Таку інформацію опублікувала правозахисна організація Amnesty International у Facebook, передає "Український інтерес".

"Маємо чудову інсайдерську новину! Буквально щойно документальный фильм "Мустафа"/ Feature Documentary "Mustafa" отримав нагороду "Найкращий фільм за висвітлення прав та свобод людини" на міжнародному фестивалі "Бир Дуйно – Киргизстан 2017", – повідомили правозахисники.

Фільм "Мустафа" показує глядачеві історію життя українського політика і громадського діяча, його боротьбу за повернення кримських татар до Криму в період радянської влади, висновок і етап голодування. Картина розкриває характер кримськотатарського національного лідера і оповідає про сучасний період життя Джемілєва, його боротьбу за деокупацію Криму.

Історія розказана самим героєм, істориками, найближчим оточенням Джемілєва, радянськими дисидентами. Режисер Ахмед Сарихаліл використовував як постановочні кадри моменти зі спогадів лідера кримських татар, так і фрагменти інтерв’ю, документальні хроніки.

Бюджет стрічки становив 50 тисяч доларів, які надав Національний Фонд підтримки демократії і 150 тисяч гривень пожертв.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського

«Генеральний погром»: як це було

12 січня виповнюється 50 років від дня найбільшої репресивної акції проти українських дисидентів, коли одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва

Провал Ярослава Добоша або «бий своїх, щоб чужі боялися»

4 січня 1972 року о 21.20 у потязі № 7 «Москва–Прага» на прикордонному пункті Чоп був затриманий бельгійський турист Ярослав Добош. Ця подія стала доленосною для багатьох українських дисидентів. Вона детонувала заздалегідь підготовлену КҐБ хвилю репресій, яку в таємних документах назвали операцією «Блок». Упродовж 1972–1973 рр. було заарештовано 89 дисидентів. З них 28 у Києві та 13 – Львові. Зазвичай засуджені отримували по 5–7 років ув’язнення. Масштаби репресій перевищили аналогічні процеси над «шістдесятниками»