В окупованому Криму Путін відкрив пам'ятник російському царю. ФОТО

Президент РФ Володимир Путін взяв участь у відкритті пам'ятника російському імператору Олександру III, яке відбулося у парку Лівадійського палацу-музею в Ялті.

Як повідомляє "Українська правда" з посиланням на РИА "Новости Крым", відкриття пам'ятника відбулося у суботу, 18 листопада, хоча встановлено його було ще у жовтні на місці, де раніше розташовувався Малий палац. У робочому кабінеті Малого Лівадійського палацу Олександр III помер 20 жовтня 1894 року.

Пам'ятник виконано з бронзи: імператор зображений, сидячи на зрубі дерева та спираючись на шаблю. На постаменті викарбувано фраза Олександра III: "У Росії лише два союзники- її армія і флот".

Фото: РІА "НОВОСТИ. КРЫМ"

У вітальній промові Путін назвав Олександра III "видатним державним діячем, людиною сильного характеру, мужності і незламності волі", заявив про заслуги імператора і згадав, що при Олександрі III почалося "якісне переозброєння російської армії" і було реалізовано масштабні кораблебудівні проекти, у т.ч. для Чорноморського флоту.

"Олександр III вважав, що сильна, суверенна, самостійна держава має опиратися не лише на економічну та військову могутність, але і на традиції, що для великого народа важливо зберегти самобутність, а рух вперед неможливий без поваги до своєї історії, культури та духовних цінностей", - заявив Путін, повідомляється на сайті Кремля.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.