АНОНС: Дискусія "Музеєфікація війни. Завдання та виклики у комплектуванні музейних колекцій"

15 травня у Залі пам’яті Національного музею Голодомору-геноциду відбудеться дискусія для представників українських музеїв "Музеєфікація війни. Завдання та виклики у комплектуванні музейних колекцій".

Про це інформує Музей Голодомору.

Захід спрямований на обмін досвідом у профільній спільноті музейників. На виявлення "білих плям" у питанні комплектування музейних колекцій предметами, що репрезентують російсько-українську війну для подальшого вдосконалення внутрішніх механізмів комплектування.

Перелік тематичних блоків дискусії:

1. Робота в полі. Способи поповнення музейних колекцій артефактами російсько-української війни. Автоматизація надходжень (кейс Музею війни та Нової пошти). Організація експедицій, співпраця з органами державної влади. Налагодження контактів з донорами.

2. Пріоритезація артефактів та мета комплектування. Що може бути включене до музейної колекції? Вибірковий і масовий збір артефактів. Комплектування для проєкту чи проєкт зі скомплектованого?

3. Які труднощі виникають і що можна було б покращити на рівні адміністрування для більш ефективного комплектування музейних колекцій.

Модераторка — Леся Гасиджак, в.о. генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду

Спікери та їхня експертиза:

Яна Гринько, завідувач експозиційно-виставкового відділу Національного музей Голодомору-геноциду (комплектування під проєкт);

Юрій Савчук, Музей війни (найбільші масштаби комплектування, проєкт з Новою поштою);

Тетяна Пилипчук, Харківський літературний музей (тематичне комплектування) (online);

Володимир Сімперович, Центр досліджень воєнної історії Збройних Сил України (автор методичних рекомендацій з комплектування по російсько-українській війні);

Ольга Сало, заступниця генерального директора із розвитку та культурно-просвітницької роботи Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції гідності (сталий досвід комплектування);

Мар'яна Томин, директорка Департаменту культурної спадщини МКІП (можливості співпраці з органами управління для покращення механізмів комплектування музейних колекцій).

Коли: середа, 15 травня, о 12.00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3)

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.