АНОНС: Дискусія "Музеєфікація війни. Завдання та виклики у комплектуванні музейних колекцій"

15 травня у Залі пам’яті Національного музею Голодомору-геноциду відбудеться дискусія для представників українських музеїв "Музеєфікація війни. Завдання та виклики у комплектуванні музейних колекцій".

Про це інформує Музей Голодомору.

Захід спрямований на обмін досвідом у профільній спільноті музейників. На виявлення "білих плям" у питанні комплектування музейних колекцій предметами, що репрезентують російсько-українську війну для подальшого вдосконалення внутрішніх механізмів комплектування.

Перелік тематичних блоків дискусії:

1. Робота в полі. Способи поповнення музейних колекцій артефактами російсько-української війни. Автоматизація надходжень (кейс Музею війни та Нової пошти). Організація експедицій, співпраця з органами державної влади. Налагодження контактів з донорами.

2. Пріоритезація артефактів та мета комплектування. Що може бути включене до музейної колекції? Вибірковий і масовий збір артефактів. Комплектування для проєкту чи проєкт зі скомплектованого?

3. Які труднощі виникають і що можна було б покращити на рівні адміністрування для більш ефективного комплектування музейних колекцій.

Модераторка — Леся Гасиджак, в.о. генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду

Спікери та їхня експертиза:

Яна Гринько, завідувач експозиційно-виставкового відділу Національного музей Голодомору-геноциду (комплектування під проєкт);

Юрій Савчук, Музей війни (найбільші масштаби комплектування, проєкт з Новою поштою);

Тетяна Пилипчук, Харківський літературний музей (тематичне комплектування) (online);

Володимир Сімперович, Центр досліджень воєнної історії Збройних Сил України (автор методичних рекомендацій з комплектування по російсько-українській війні);

Ольга Сало, заступниця генерального директора із розвитку та культурно-просвітницької роботи Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції гідності (сталий досвід комплектування);

Мар'яна Томин, директорка Департаменту культурної спадщини МКІП (можливості співпраці з органами управління для покращення механізмів комплектування музейних колекцій).

Коли: середа, 15 травня, о 12.00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3)

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

Донос-шедевр. Юрій Смолич про Олександра Довженка

"Як у побуті у Довженка тонка культурність і вишукана естетичність легко поєднується із найпростішими смаками, із найбільш елементарними інтересами та рисами характеру сільського жителя, і навіть із найбільш примітивними старосвітськими традиціями,..

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.