АНОНС: Дискусія "Музеєфікація війни. Завдання та виклики у комплектуванні музейних колекцій"

15 травня у Залі пам’яті Національного музею Голодомору-геноциду відбудеться дискусія для представників українських музеїв "Музеєфікація війни. Завдання та виклики у комплектуванні музейних колекцій".

Про це інформує Музей Голодомору.

Захід спрямований на обмін досвідом у профільній спільноті музейників. На виявлення "білих плям" у питанні комплектування музейних колекцій предметами, що репрезентують російсько-українську війну для подальшого вдосконалення внутрішніх механізмів комплектування.

Перелік тематичних блоків дискусії:

1. Робота в полі. Способи поповнення музейних колекцій артефактами російсько-української війни. Автоматизація надходжень (кейс Музею війни та Нової пошти). Організація експедицій, співпраця з органами державної влади. Налагодження контактів з донорами.

2. Пріоритезація артефактів та мета комплектування. Що може бути включене до музейної колекції? Вибірковий і масовий збір артефактів. Комплектування для проєкту чи проєкт зі скомплектованого?

3. Які труднощі виникають і що можна було б покращити на рівні адміністрування для більш ефективного комплектування музейних колекцій.

Модераторка — Леся Гасиджак, в.о. генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду

Спікери та їхня експертиза:

Яна Гринько, завідувач експозиційно-виставкового відділу Національного музей Голодомору-геноциду (комплектування під проєкт);

Юрій Савчук, Музей війни (найбільші масштаби комплектування, проєкт з Новою поштою);

Тетяна Пилипчук, Харківський літературний музей (тематичне комплектування) (online);

Володимир Сімперович, Центр досліджень воєнної історії Збройних Сил України (автор методичних рекомендацій з комплектування по російсько-українській війні);

Ольга Сало, заступниця генерального директора із розвитку та культурно-просвітницької роботи Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції гідності (сталий досвід комплектування);

Мар'яна Томин, директорка Департаменту культурної спадщини МКІП (можливості співпраці з органами управління для покращення механізмів комплектування музейних колекцій).

Коли: середа, 15 травня, о 12.00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3)

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.