Спецпроект

АНОНС: У Києві презентують книгу про успішне повстання в нацистському таборі

28-го листопада в музейно-виставковому центрі "Музей історії міста Києва" відбудеться презентація книги "Прорив у Безмертя. Повстання у Собіборі"

Це видання присвячено повстанню у Собіборі − одному з двох в історії Другої світової війни успішних повстань у таборах смерті та єдиному здійсненому євреями з України, радянськими військовополоненими.

Вперше українською мовою під однією обкладинкою зібрано спогади організатора повстання Олександра Печерського, поему Марка Гейлікмана "Люка", що дала початок міжнародному проекту пам’яті героїв цього повстання, й інтерв’ю його активного учасника, мешканця Києва Аркадія Вайспапіра.

Видання є частиною міжнародної кампанії з меморіалізації О. А. Печерського та його бойових товаришів, зокрема з нагородження учасників повстання державними нагородами.

 

На презентації буде представлена книга, а також відбудеться дискусія по темі меморіальної роботи довкола історії повстання та його учасників. Буде презентовано фрагменти з художнього фільму привсяченому повстанню, вихід якого планується у 2018 році. 

Програма події:

  • Презентація книги "Прорив у безсмертя. Повстання у таборі Собібор"
  • Перший показ фрагментів з художнього фільму
  • Дискусія учасників та гостей заходу

Модератор:

Леонід Фінберг, директор Центру Юдаїки

Учасники:

Лариса Москаленко, упорядник книги, координатор міжнародного проекту з увічнення памяті героїв Собібору в Україні

Тетяна Пастушенко - дослідниця історії Другої світової війни, досвіду радянських військовополонених та в’язнів нацистських концтаборів.

Подія відбувається в межах проекту "Вчимося пам’ятати" та "Майстерні Пам’яті" - виставки проектів освітньої та меморіальної роботи з історії Голокосту в Україні. Під час виставки проходить ряд публічних подій: презентації книжкових видань та освітніх ініціатив, кінопокази та дискусії. Виставка триває до 18 грудня. 

8 листопада о 18:00 

Місце: Музей історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 7, 4 поверх, конференц-зала).
Вхід вільний.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.