Спецпроект

АНОНС: У Києві презентують книгу про успішне повстання в нацистському таборі

28-го листопада в музейно-виставковому центрі "Музей історії міста Києва" відбудеться презентація книги "Прорив у Безмертя. Повстання у Собіборі"

Це видання присвячено повстанню у Собіборі − одному з двох в історії Другої світової війни успішних повстань у таборах смерті та єдиному здійсненому євреями з України, радянськими військовополоненими.

Вперше українською мовою під однією обкладинкою зібрано спогади організатора повстання Олександра Печерського, поему Марка Гейлікмана "Люка", що дала початок міжнародному проекту пам’яті героїв цього повстання, й інтерв’ю його активного учасника, мешканця Києва Аркадія Вайспапіра.

Видання є частиною міжнародної кампанії з меморіалізації О. А. Печерського та його бойових товаришів, зокрема з нагородження учасників повстання державними нагородами.

 

На презентації буде представлена книга, а також відбудеться дискусія по темі меморіальної роботи довкола історії повстання та його учасників. Буде презентовано фрагменти з художнього фільму привсяченому повстанню, вихід якого планується у 2018 році. 

Програма події:

  • Презентація книги "Прорив у безсмертя. Повстання у таборі Собібор"
  • Перший показ фрагментів з художнього фільму
  • Дискусія учасників та гостей заходу

Модератор:

Леонід Фінберг, директор Центру Юдаїки

Учасники:

Лариса Москаленко, упорядник книги, координатор міжнародного проекту з увічнення памяті героїв Собібору в Україні

Тетяна Пастушенко - дослідниця історії Другої світової війни, досвіду радянських військовополонених та в’язнів нацистських концтаборів.

Подія відбувається в межах проекту "Вчимося пам’ятати" та "Майстерні Пам’яті" - виставки проектів освітньої та меморіальної роботи з історії Голокосту в Україні. Під час виставки проходить ряд публічних подій: презентації книжкових видань та освітніх ініціатив, кінопокази та дискусії. Виставка триває до 18 грудня. 

8 листопада о 18:00 

Місце: Музей історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 7, 4 поверх, конференц-зала).
Вхід вільний.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.