АНОНС: Як реформувати державний календар: у Києві презентують аналітичний документ за результатами дискусії

У Києві презентують підготовану експертами групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ Зелену Книгу "Виклики законодавчого регулювання календаря державних свят".

У документі проаналізовано ключові події з 1917 року, що впливали на формування календаря свят, міжнародний досвід, аналіз поточного нормативного регулювання, позиції зацікавлених сторін — роботодавців та профспілок, різні думки щодо дискусійних дат, таких як 8 березня, 1-2 травня та 9 травня, а також розглянуто різні варіанти реформи.

Учасники презентації:

  • Анна Олійник — аналітик Центру досліджень визвольного руху, співавторка аналітичного документу "Виклики законодавчого регулювання календаря державних свят. Green paper", експерт групи "Політика національної пам'яті Реанімаційного пакету реформ;
  • Олена Суслова — правозахисниця, експерт із гендерних питань;
  • Едуард Курганський — представник бізнес-спільноти, власник компанії "Лессі";
  • Ганна Байкєніч — співробітниця Український інститут національної пам’яті.

Модератор — Володимир Бірчак, науковий співробітник Інституту історії церкви Українського католицького університету.

Реформування державного календаря свят є важливою складовою реформи політики національної пам’яті, а також актуальним завданням економічного порядку, переконані автори документу.

"Надмірна кількість неробочих святкових днів негативно впливає на економічну ситуацію в країні, мінімізує можливості роботи з інвесторами та донорами і назагал формує негативну репутацію бізнес-потенціалу України у світі. З іншої сторони, існуючий календар свят, що певною мірою залишився в спадок від СРСР, провокує суспільну конфліктність", — йдеться у документі.

Зелену книгу (Green Paper) "Виклики законодавчого регулювання календаря державних свят" підготували експерти групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ завдяки інституційній підтримці ГО "Центр UA".

Green Paper (Книга проблем) – документ, який аналізує проблеми державної політики у певній сфері, описує альтернативні шляхи вирішення проблеми та містить загальні висновки щодо варіантів, які підтримують стейкголдери, та ризики їх впровадження. 

15 грудня, п’ятниця, 10.00

Місце: Український кризовий медіацентр, вул. Хрещатик, 2.

Вхід вільний.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".