АНОНС: Як реформувати державний календар: у Києві презентують аналітичний документ за результатами дискусії

У Києві презентують підготовану експертами групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ Зелену Книгу "Виклики законодавчого регулювання календаря державних свят".

У документі проаналізовано ключові події з 1917 року, що впливали на формування календаря свят, міжнародний досвід, аналіз поточного нормативного регулювання, позиції зацікавлених сторін — роботодавців та профспілок, різні думки щодо дискусійних дат, таких як 8 березня, 1-2 травня та 9 травня, а також розглянуто різні варіанти реформи.

Учасники презентації:

  • Анна Олійник — аналітик Центру досліджень визвольного руху, співавторка аналітичного документу "Виклики законодавчого регулювання календаря державних свят. Green paper", експерт групи "Політика національної пам'яті Реанімаційного пакету реформ;
  • Олена Суслова — правозахисниця, експерт із гендерних питань;
  • Едуард Курганський — представник бізнес-спільноти, власник компанії "Лессі";
  • Ганна Байкєніч — співробітниця Український інститут національної пам’яті.

Модератор — Володимир Бірчак, науковий співробітник Інституту історії церкви Українського католицького університету.

Реформування державного календаря свят є важливою складовою реформи політики національної пам’яті, а також актуальним завданням економічного порядку, переконані автори документу.

"Надмірна кількість неробочих святкових днів негативно впливає на економічну ситуацію в країні, мінімізує можливості роботи з інвесторами та донорами і назагал формує негативну репутацію бізнес-потенціалу України у світі. З іншої сторони, існуючий календар свят, що певною мірою залишився в спадок від СРСР, провокує суспільну конфліктність", — йдеться у документі.

Зелену книгу (Green Paper) "Виклики законодавчого регулювання календаря державних свят" підготували експерти групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ завдяки інституційній підтримці ГО "Центр UA".

Green Paper (Книга проблем) – документ, який аналізує проблеми державної політики у певній сфері, описує альтернативні шляхи вирішення проблеми та містить загальні висновки щодо варіантів, які підтримують стейкголдери, та ризики їх впровадження. 

15 грудня, п’ятниця, 10.00

Місце: Український кризовий медіацентр, вул. Хрещатик, 2.

Вхід вільний.

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."