"Вихідний день 8 березня в Україні виглядає нелогічним" - Антон Дробович

Для Дробовича скасування вихідного в Міжнародний жіночий день є «не настільки принциповою темою як те, якими сенсами його наповнювати»

Як повідомляє Радіо Свобода, голова Інституту національної памʼяті Антон Дробович в ефірі телеканалу "Україна24" сказав: "Позиція Інституту така: якщо це був день, зокрема, боротьби за трудові права жінок, то вихідний день у день перемоги трудових прав жінок виглядає дуже нелогічно".

 

Голова УІНП повідомив, що в Україні завершується робота над законопроєктом про свята і пам'ятні дати.

"Під час громадського обговорення всі зможуть взяти участь і розібратися: хочуть вони неробочий день чи не хочуть. Але українці люблять вихідні, тому, скоріше за все, будуть за вихідний", – сказав Дробович.

Водночас, за його словами, скасування вихідного в Міжнародний жіночий день є "не настільки принциповою темою як те, якими сенсами його наповнювати".

"Питання, чи сповідувати традиції радянської людини – "весна, краса"?.. Ні, це не сприймає багато хто, до речі, не сприймають і люди старшого віку цю радянщину", – сказав голова УІНП.

8 березня у світі відзначають Міжнародний жіночий день, повна назва якого Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир (рішенням ООН від 1977 року). В Україні 8 березня вихідний день.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.