АНОНС: Проект "Декомунізація" та Вахтанг Кіпіані у львівській "Території Терору"

21 грудня у музеї "Територія Терору" відбудеться показ серії документальних короткометражних фільмів "Декомунізація.UA" від Відеоакадемії Docemotion при Школі журналістики Українського католицького університету.

П’ять команд, що складалися з п’ятьох молодих документалістів-відеографів та досвідчених менторів, знімали по серії документального серіалу, присвяченого декомунізації в різних регіонах України.

Документальний серіал Декомунізація.UA - це спроба за допомогою неупередженого кінопогляду знайти відповіді на складні питання: ким ми є сьогодні, чим для нас є символи комуністичного режиму чи звільнення від цих символів допоможе змінити наше життя на краще?

 

Відвідувачам буде запропоновано до перегляду короткометражні фільми "Живі й нескорені", "Сектор М(аріуполь)", "Радянське", "Пара олімпійців", "Комуналка". 

Після показу планується розмова з представниками знімальних команд, серед яких один з менторів – режисер, продюсер, сценарист, викладач школи журналістики УКУ Омелян Ощудляк та завідувачка кафедри журналістики УКУ Вікторія Бабенко.

До розмови про питання декомунізації, її особливості в різних регіонах також приєднається історик, журналіст, головний редактор інтернет-видання "Історична правда", викладач магістерської програми з журналістики УКУ Вахтанг Кіпіані та директор музею "Територія Терору" та координатор проекту "Музей відкрито на ремонт" Ольга Гончар

В ході показу будуть представлені документальні фільми:

"Живі й нескорені". Над фільмом працювали: Дарія Гірна, Богдан Кутєпов, Таїсія Кутузова, Жанна Озірна, Маргарита Гасанова, Анна Ютченко.

"Сектор М(аріуполь)". Над фільмом працювали: Омелян Ощудляк, Марія Педоренко, Олександра Чернова, Олексій Коваленко, Данило Женчур і Людмила Гіцевич.

"Пара олімпійців". Над фільмом працювали: Акім Галімов, Юлія Кочетова, Світлана Дмитренко, Єлизавета Кузнєцова, Оксана Ажнюк і Вадим Єрченко.

"Радянське". Над фільмом працювали: Марія Малевська, Олена Зашко, Анна Чуданова, Тетяна Столярова, Вікторія Белявська і Анастасія Красножон.

"Комуналка". Над фільмом працювали: Андрій Приймаченко, Уляна Скицька, Юлія Ільченко, Марія Шелія, Марина Лопушин і Валерій Пузік.

Четвер, 21 грудня, 16.30.

Місце: музей "Територія Терору" (Львів, проспект Чорновола, 45).

Вхід вільний.

За детальною інформацією звертатисьАнна Шиманська, тел. 096-78-35-096.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.