АНОНС: Проект "Декомунізація" та Вахтанг Кіпіані у львівській "Території Терору"

21 грудня у музеї "Територія Терору" відбудеться показ серії документальних короткометражних фільмів "Декомунізація.UA" від Відеоакадемії Docemotion при Школі журналістики Українського католицького університету.

П’ять команд, що складалися з п’ятьох молодих документалістів-відеографів та досвідчених менторів, знімали по серії документального серіалу, присвяченого декомунізації в різних регіонах України.

Документальний серіал Декомунізація.UA - це спроба за допомогою неупередженого кінопогляду знайти відповіді на складні питання: ким ми є сьогодні, чим для нас є символи комуністичного режиму чи звільнення від цих символів допоможе змінити наше життя на краще?

 

Відвідувачам буде запропоновано до перегляду короткометражні фільми "Живі й нескорені", "Сектор М(аріуполь)", "Радянське", "Пара олімпійців", "Комуналка". 

Після показу планується розмова з представниками знімальних команд, серед яких один з менторів – режисер, продюсер, сценарист, викладач школи журналістики УКУ Омелян Ощудляк та завідувачка кафедри журналістики УКУ Вікторія Бабенко.

До розмови про питання декомунізації, її особливості в різних регіонах також приєднається історик, журналіст, головний редактор інтернет-видання "Історична правда", викладач магістерської програми з журналістики УКУ Вахтанг Кіпіані та директор музею "Територія Терору" та координатор проекту "Музей відкрито на ремонт" Ольга Гончар

В ході показу будуть представлені документальні фільми:

"Живі й нескорені". Над фільмом працювали: Дарія Гірна, Богдан Кутєпов, Таїсія Кутузова, Жанна Озірна, Маргарита Гасанова, Анна Ютченко.

"Сектор М(аріуполь)". Над фільмом працювали: Омелян Ощудляк, Марія Педоренко, Олександра Чернова, Олексій Коваленко, Данило Женчур і Людмила Гіцевич.

"Пара олімпійців". Над фільмом працювали: Акім Галімов, Юлія Кочетова, Світлана Дмитренко, Єлизавета Кузнєцова, Оксана Ажнюк і Вадим Єрченко.

"Радянське". Над фільмом працювали: Марія Малевська, Олена Зашко, Анна Чуданова, Тетяна Столярова, Вікторія Белявська і Анастасія Красножон.

"Комуналка". Над фільмом працювали: Андрій Приймаченко, Уляна Скицька, Юлія Ільченко, Марія Шелія, Марина Лопушин і Валерій Пузік.

Четвер, 21 грудня, 16.30.

Місце: музей "Територія Терору" (Львів, проспект Чорновола, 45).

Вхід вільний.

За детальною інформацією звертатисьАнна Шиманська, тел. 096-78-35-096.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.