АНОНС: Грушевський на мамонті. Лекція про карикатури часів Української революції 1917–1921

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського запрошує усіх охочих на лекцію «Остороги “Ґедзя”». Карикатура, як джерело до вивчення доби Української революції 1917–1921 років.

За чим пізнаються історичні події? Науковці Історико-меморіального музею Михайла Грушевського вперше спробували підійти до осмислення ключових подій і знакових постатей Української революції через такі унікальні джерела як шаржі й карикатури.

 

Напередодні Нового 2018 року в рамках проекту "Історичні вправи в Домі Грушевських" в Музеї був започаткований цикл лекцій "Нові джерела до історії Української революції 1917–1921 рр.: текст, контекст і підтекст". Автор – завідувач Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлана Панькова.

Перша лекція "Як українська громада Києва зустрічала Новий 1918 рік" викликала зацікавлення гостей музею, ЗМІ й соцмереж.

Музей знову запрошує усіх охочих до розмови про знакові події Української революції – чергову лекцію під назвою "Остороги "Ґедзя"".

На цій лекції Ви дізнаєтесь:

Хто і як виконував роль публічної опозиції 100 років тому?

Чому лідера новітнього українського парламенту Михайла Грушевського тогочасні художники всадили на мамонта і чому він пустився в гопака перед Керенським?

Як зазвучало знамените полотно Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану" в контексті подій 1917 року і якою була відповідь українців Тимчасовому уряду?

Яку роль відіграв шовіністичний "Киевлянин" у поширенні ідей самостійної України?

Як виглядала "буржуазна" Центральна Рада і більшовицька "свобода"?

ЧАС: Субота, 20 січня, 15.00

Місце: Історико-меморіальний музею Михайла Грушевського (м. Київ, вулиця Паньківська, 9)

Контакт: 288-28-82; 288-28-07

Вхід за ціною квитка до музею: 25 грн. – повний, 10 грн. – пільговий.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.