Українська розвідка оприлюднила документи про спецслужби УНР

Раніше засекречені матеріали про розвідку УНР відтепер доступні для перегляду та завантаження онлайн на сайті СЗРУ.

"Спецслужби УНР 20-30 років минулого сторіччя в архівних документах розвідки" - книгу із такою назвою підготували співробітники СЗРУ у січні 2018. 

Про це повідомляє Служби зовнішньої розвідки України на офіційному сайті.

Документи із радянськими грифами "Секретно" і "Совершенно секретно" тривалий час були недоступні громадськості і тепер публікуються вперше.

До збірки увійшли документи, що стосуються періоду становлення Української держави, діяльності вітчизняних спецслужб в еміграції та збройної боротьби за її суверенітет.

У матеріалах розповідається про організаційний устрій, функції, головні напрямки роботи та кадровий склад спеціальних служб України (загальнодержавної розвідки й контррозвідки, військової розвідки і контррозвідки), інших органів безпеки, а також спеціальних підрозділів повстансько-підпільних рухів.

 Василь Недайкаша - один із керівників розвідки УНР. Фото: Служба зовнішньої розвідки України

Брак власник кадрів молодої розвідки сприяв залученню до неї офіцерів царської Росії та цісарської Австро-Угорщини. Більшість із них позитивно сприйняли ідею державності та незалежності України, чесно і віддано служили їй. Зокрема, В. Змієнко, В. Недайкаша, І. Литвиненко-Морозенко, Я. Гальчевський та багатьох інших, про яких читач знайде відомості у книзі.

Публікація цих документів відкриває нові сторінки національно-визвольної боротьби УНР. Окремо висвітлюється діяльність іноземного (ИНО) та контррозвідувального відділів Державного політичного управління (ГПУ) УРСР, які боролись проти українських розвідників.

Оприлюднені матеріали показують, як радянська розвідка здійснювала окремі заходи щодо лідерів українських державних організацій, створених ними військових формувань, відомих історичних персоналій, подій, фактів.

До збірника увійшло 90 документів, датованих 1920-30-ми роками. Книжку  доповнено біографічними відомостями, фото окремих організаторів та керівників розвідувальних органів України.

Оприлюднені матеріали можна переглянути на сайті СЗРУ.

Нагадаємо, що Служба зовнішньої розвідки готує історичні документи до передачі Інституту національної пам’яті.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.