У Дніпрі суд вирішуватиме: чи викладати історію України українською?

Завуч дніпровської школи № 108 подала позов на бійця ЗСУ за те, що він “принизив її честь та гідність”, вимагаючи вести уроки з історії України державною мовою.

Про це військовий Дмитро Сундуков написав на своїй сторінці у Facebook, передає Дніпроград.

"Суд відбудеться 29.01 о 10-00 у Самарському суді, м.Дніпро, де я повинен розповісти чому завуч школи №108 не викладає своі години українською (тому що не знає рідноЇ) та чому на час розгляду справи я знаходжусь в армії (в АТО я, тут є більш важливі справи)", - повідомив Дмитро Сундуков.

  Фото із сторінки Дмитра Сундукова у Facebook

Також боєць опублікував скріншоти зі сторінки завуча, на яких зафіксовано як вона вітає усіх із "Днем Перемоги", а також повідомив, що ця особа брала активну участь в організації так званого "безсмертного полку", змушуючи дітей виходити на вулиці Дніпра із "дідивоювалами" на палицях.

"Особа робить "безсмертний полк" вигоняючи діточок з дерев’яшками в руках та плакатами мертвяків російської армії... Вже загинули тисячі українців на Донбасі, а ми робимо на своїй сторінці "безсмертні полки", а на критику вже є позив про наклеп до бійця АТО та його дружини", - підсумував Дмитро Сундуков.

29 січня громадськість дізнається від суду, чи є "приниженням честі та гідності" вимога вести уроки українською мовою в українських школах. 

Нагадуємо, що минулого року у Дніпрі відкрився перший в Україні музей АТО.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.