АНОНС: Лекція "Київське князівство і боротьба за спадок Золотої Орди"

За які землі билися війська Джучидів та Гедиміновичів? Чому князь Вітовт намагався відсунути кордон до Чорного моря, й звідки під Грюнвальд Литва привела союзних їй татар? Дізнайтеся в суботу.

Історія України XIV-XV ст. довгий час належала до одного з найтаємничіших періодів нашої минувшини. Проте нині історичні дослідження вивели цей період із пітьми невідомості.

Протистояння Золотої Орди і Великого князівства Литовського, виникнення Кримського ханату й генеза українського козацтва – хоча в цілому вже окреслено етапи й хронологію подій, проте все ж залишається питання: так за що ж йшло протистояння?!

За які землі билися війська Джучидів та Гедиміновичів? Чому князь Вітовт намагався відсунути кордон до Чорного моря, й звідки під Грюнвальд Литва привела союзних їй татар?

Відповіді на ці питання можна отримати на лекції д.і.н. Бориса Черкаса - провідного наукового співробітника Інституту історії України НАН України.

 

Субота, 17 лютого, 14.00

Місце: Національний музей історії України, 4 поверх (Київ, вул. Володимирська, 1).

Організатор: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.