На Донбасі встановили меморіальну дошку сотнику УНР

19 лютого в Покровську Донецької області встановили меморіальну дошку Нечипору Губі, сотнику Армії Української Народної Республіки.

Про це повідомляє "Gazeta.ua".

 Меморіальна дошка. Фото: Maksym Potapchuk

З ініціативою щодо увічнення пам'яті земляка звернулися представники громадських організацій, а сама акція стала можливою за підтримки місцевої влади та Міністерства інформаційної політики.

"Сьогодні ми згадуємо нашого видатного земляка, який сто років тому захищав українську незалежність", - сказав Покровський міський голова Руслан Требушкін на відкритті. – Минуло століття – і, на жаль, українці знову повинні зі зброєю в руках відстоювати нашу державність".

"Вшанування героїв УНР, донеччан-патріотів має особливу важливість", - впевнений начальник сектора інформаційної реінтеграції Криму та Донбасу Міністерства інформполітики Віктор Литвинов. - "Тому що це ще раз доводить: Донбас – Україна і завжди нею був, що б не говорили наші вороги".

ДОВІДКА:

Нечипір Данилович Губа народився 9 лютого 1892 на станції Гришине, яка перебувала на території сучасного Покровська. У роки Першої світової війни був мобілізований до російської армії, служив підосавулом 2-го Чорноморського полку Кубанського козачого війська.

Після проголошення незалежності УНР вступив до війська молодої держави. У 1919 році очолював школу підстаршин 9-ї Залізничної дивізії армії УНР. Добровольцем у складі 3-го кінного полку брав участь в Першому Зимовому поході. Після поразки УНР, по деякими даними, емігрував.

Нагадуємо, що 27 січня у Бахмачі відкрили меморіальну дошку на честь оборонців УНР.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.