АНОНС: Зісельс та Становський розмовлятимуть про Польщу

Член Ініціативної групи "Першого грудня" Йосип Зісельс та директор Центру міжнародної співпраці міста Люблін Кшиштоф Становський на панельній дискусії "Рецидиви несвободи. Зміни польської політики пам’яті" поміркують про регіональні новації та перспективи діалогу між країнами.

"Контраверсійні зміни до закону про Польський Інститут національної пам’яті, щодо яких обурилися Україна, США та Ізраїль, а також впливові польські інтелектуали, мають свої причини популярності серед польського населення. І ми маємо їх розуміти та зважати на них", — говорить в.о. директора Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник.

Що мотивує людей до підтримки таких новацій? Що ми маємо знати про польське суспільство (і навпаки), щоб формувати майданчики для продовження діалогу? Хто має бути ініціатором примирення — суспільство, науковці, політики? Чи є зв'язок між травматичним досвідом тоталітарного минулого та тенденцією відходу від цінностей консенсусу та партнерства?

Ми продовжуємо діалог між експертами з України та Польщі, щоб знайти відповіді на питання, як рухатись далі.

 

Участь у другій зустрічі, яку Центр досліджень визвольного руху проводить спільно з Київським центром УКУ у рамках посттоталітарних студій, візьмуть:

  • Кшиштоф Становський (Польща) — директор Центру міжнародної співпраці м. Люблін, екс-президент Фонду "Солідарність", екс-заступник глави МЗС Польщі.
  • Йосип Зісельс — голова Асоціації єврейських громад України (Ваад Україна), віце-президент Конгресу національних громад України, член Ініціативної групи "Першого грудня", діяч українського єврейського руху, дисидент.   

Модератор Сергій Стуканов — журналіст "Громадського радіо".

Раніше 22 лютого відбулась дискусія польського журналіста та політолога Павела Боболовича та українського історика та медіаексперта Романа Кабачія. Запис дискусії можна переглянути тут.  

Нагадаємо, 1 лютого Сенат Польщі проголосував за зміни до закону про Польський Інститут національної пам’яті. Згідно з ними за заперечення злочинів "українських націоналістів" (водночас визначення останніх закон не дає) можна отримати штраф або три роки в’язниці. Також заборонено покладати відповідальність на поляків за нацистські злочини, вчинені на території Польщі під час Другої світової війни. 6 лютого Анджей Дуда, Президент Польщі, підписав закон.

 

27 лютого, 18.30

Місце: Київський центр Українського католицького університету (вул. І. Мазепи, 10А).

Організатори: Центр досліджень визвольного руху та Київський центр УКУ.

Акредитація на захід проводиться за телефоном: 096 366 29 87 (Анна Олійник)

Вхід вільний.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.