АНОНС: Зісельс та Становський розмовлятимуть про Польщу

Член Ініціативної групи "Першого грудня" Йосип Зісельс та директор Центру міжнародної співпраці міста Люблін Кшиштоф Становський на панельній дискусії "Рецидиви несвободи. Зміни польської політики пам’яті" поміркують про регіональні новації та перспективи діалогу між країнами.

"Контраверсійні зміни до закону про Польський Інститут національної пам’яті, щодо яких обурилися Україна, США та Ізраїль, а також впливові польські інтелектуали, мають свої причини популярності серед польського населення. І ми маємо їх розуміти та зважати на них", — говорить в.о. директора Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник.

Що мотивує людей до підтримки таких новацій? Що ми маємо знати про польське суспільство (і навпаки), щоб формувати майданчики для продовження діалогу? Хто має бути ініціатором примирення — суспільство, науковці, політики? Чи є зв'язок між травматичним досвідом тоталітарного минулого та тенденцією відходу від цінностей консенсусу та партнерства?

Ми продовжуємо діалог між експертами з України та Польщі, щоб знайти відповіді на питання, як рухатись далі.

 

Участь у другій зустрічі, яку Центр досліджень визвольного руху проводить спільно з Київським центром УКУ у рамках посттоталітарних студій, візьмуть:

  • Кшиштоф Становський (Польща) — директор Центру міжнародної співпраці м. Люблін, екс-президент Фонду "Солідарність", екс-заступник глави МЗС Польщі.
  • Йосип Зісельс — голова Асоціації єврейських громад України (Ваад Україна), віце-президент Конгресу національних громад України, член Ініціативної групи "Першого грудня", діяч українського єврейського руху, дисидент.   

Модератор Сергій Стуканов — журналіст "Громадського радіо".

Раніше 22 лютого відбулась дискусія польського журналіста та політолога Павела Боболовича та українського історика та медіаексперта Романа Кабачія. Запис дискусії можна переглянути тут.  

Нагадаємо, 1 лютого Сенат Польщі проголосував за зміни до закону про Польський Інститут національної пам’яті. Згідно з ними за заперечення злочинів "українських націоналістів" (водночас визначення останніх закон не дає) можна отримати штраф або три роки в’язниці. Також заборонено покладати відповідальність на поляків за нацистські злочини, вчинені на території Польщі під час Другої світової війни. 6 лютого Анджей Дуда, Президент Польщі, підписав закон.

 

27 лютого, 18.30

Місце: Київський центр Українського католицького університету (вул. І. Мазепи, 10А).

Організатори: Центр досліджень визвольного руху та Київський центр УКУ.

Акредитація на захід проводиться за телефоном: 096 366 29 87 (Анна Олійник)

Вхід вільний.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.