СБУ видала книгу про розвідку ДЦ УНР в екзилі в міжвоєнний період

Академія Служби безпеки України видала третій том праці "Спеціальні служби України від найдавніших часів до сьогодення" під назвою "Спецслужба Військового міністерства Державного центру УНР в екзилі (1926–1936 рр.)".

На цим томом працювали відомі дослідники історії вітчизняних спецслужб Володимир Сідак, Тамара Вронська та Олександр Скрипник, повідомляє прес-центр СБУ.

Нова книга розкриває період, коли розкидані по всьому світу колишні вояки Армії УНР не припинили боротьбу, розпочату в часи визвольних змагань 1917–1921 років. Змушені емігрувати, вони не зреклися своєї мети – вибороти волю і незалежність Батьківщини.

Фото: прес-центр СБУ

Водночас, у складі Військового міністерства Державного центру УНР в екзилі вони створили спецслужбу, яка впродовж десяти років наполегливо займалася розвідувальною, контррозвідувальною та пропагандистською діяльністю.

Розповіді в книзі ґрунтуються на розсекречених документах з архівів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, матеріалах вітчизняних та закордонних архівів.

Аналізуються передумови створення УНРівської спецслужби в умовах еміграції, її структура, основні напрями та методи роботи; розкриваються особливості взаємодії з розвідками інших країн і протистояння з радянськими органами державної безпеки; подаються соціально-політичні портрети осіб, причетних до таємної роботи.

На переконання авторів, досвід функціонування військової спецслужби ДЦ УНР в екзилі важливий і сьогодні – в нових умовах розвитку незалежної держави. Наукова праця допомагає зрозуміти причини того, що відбувається сьогодні навколо України, природу російської агресивної політики та діяльності її спецслужб.  

Праця виконана в рамках Меморандуму, укладеному між СБУ та українськими вченими про співпрацю в дослідженні та відзначенні історичних подій державотворення України.

Як повідомлялося, на сайті Служби зовнішньої розвідки виклали документальне видання "Спецслужби УНР 20-30 років минулого сторіччя в архівних документах розвідки".

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.