Українська розвідка оприлюднила документи про спецслужби УНР

Раніше засекречені матеріали про розвідку УНР відтепер доступні для перегляду та завантаження онлайн на сайті СЗРУ.

"Спецслужби УНР 20-30 років минулого сторіччя в архівних документах розвідки" - книгу із такою назвою підготували співробітники СЗРУ у січні 2018. 

Про це повідомляє Служби зовнішньої розвідки України на офіційному сайті.

Документи із радянськими грифами "Секретно" і "Совершенно секретно" тривалий час були недоступні громадськості і тепер публікуються вперше.

До збірки увійшли документи, що стосуються періоду становлення Української держави, діяльності вітчизняних спецслужб в еміграції та збройної боротьби за її суверенітет.

У матеріалах розповідається про організаційний устрій, функції, головні напрямки роботи та кадровий склад спеціальних служб України (загальнодержавної розвідки й контррозвідки, військової розвідки і контррозвідки), інших органів безпеки, а також спеціальних підрозділів повстансько-підпільних рухів.

 Василь Недайкаша - один із керівників розвідки УНР. Фото: Служба зовнішньої розвідки України

Брак власник кадрів молодої розвідки сприяв залученню до неї офіцерів царської Росії та цісарської Австро-Угорщини. Більшість із них позитивно сприйняли ідею державності та незалежності України, чесно і віддано служили їй. Зокрема, В. Змієнко, В. Недайкаша, І. Литвиненко-Морозенко, Я. Гальчевський та багатьох інших, про яких читач знайде відомості у книзі.

Публікація цих документів відкриває нові сторінки національно-визвольної боротьби УНР. Окремо висвітлюється діяльність іноземного (ИНО) та контррозвідувального відділів Державного політичного управління (ГПУ) УРСР, які боролись проти українських розвідників.

Оприлюднені матеріали показують, як радянська розвідка здійснювала окремі заходи щодо лідерів українських державних організацій, створених ними військових формувань, відомих історичних персоналій, подій, фактів.

До збірника увійшло 90 документів, датованих 1920-30-ми роками. Книжку  доповнено біографічними відомостями, фото окремих організаторів та керівників розвідувальних органів України.

Оприлюднені матеріали можна переглянути на сайті СЗРУ.

Нагадаємо, що Служба зовнішньої розвідки готує історичні документи до передачі Інституту національної пам’яті.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.