Українська розвідка оприлюднила документи про спецслужби УНР

Раніше засекречені матеріали про розвідку УНР відтепер доступні для перегляду та завантаження онлайн на сайті СЗРУ.

"Спецслужби УНР 20-30 років минулого сторіччя в архівних документах розвідки" - книгу із такою назвою підготували співробітники СЗРУ у січні 2018. 

Про це повідомляє Служби зовнішньої розвідки України на офіційному сайті.

Документи із радянськими грифами "Секретно" і "Совершенно секретно" тривалий час були недоступні громадськості і тепер публікуються вперше.

До збірки увійшли документи, що стосуються періоду становлення Української держави, діяльності вітчизняних спецслужб в еміграції та збройної боротьби за її суверенітет.

У матеріалах розповідається про організаційний устрій, функції, головні напрямки роботи та кадровий склад спеціальних служб України (загальнодержавної розвідки й контррозвідки, військової розвідки і контррозвідки), інших органів безпеки, а також спеціальних підрозділів повстансько-підпільних рухів.

 Василь Недайкаша - один із керівників розвідки УНР. Фото: Служба зовнішньої розвідки України

Брак власник кадрів молодої розвідки сприяв залученню до неї офіцерів царської Росії та цісарської Австро-Угорщини. Більшість із них позитивно сприйняли ідею державності та незалежності України, чесно і віддано служили їй. Зокрема, В. Змієнко, В. Недайкаша, І. Литвиненко-Морозенко, Я. Гальчевський та багатьох інших, про яких читач знайде відомості у книзі.

Публікація цих документів відкриває нові сторінки національно-визвольної боротьби УНР. Окремо висвітлюється діяльність іноземного (ИНО) та контррозвідувального відділів Державного політичного управління (ГПУ) УРСР, які боролись проти українських розвідників.

Оприлюднені матеріали показують, як радянська розвідка здійснювала окремі заходи щодо лідерів українських державних організацій, створених ними військових формувань, відомих історичних персоналій, подій, фактів.

До збірника увійшло 90 документів, датованих 1920-30-ми роками. Книжку  доповнено біографічними відомостями, фото окремих організаторів та керівників розвідувальних органів України.

Оприлюднені матеріали можна переглянути на сайті СЗРУ.

Нагадаємо, що Служба зовнішньої розвідки готує історичні документи до передачі Інституту національної пам’яті.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.