АНОНС: Почався прийом заявок на симпозіум "Візуалізація епохи Голодомору"

4–6 червня 2018 року в Києві відбудеться Міжнародний міждисциплінарний науковий симпозіум "Візуалізація епохи Голодомору: джерела, наративи, контексти".

Останні десятиліття позначені "візуальним поворотом" у різних способах написання історії – політичної, економічної, культурної, соціальної.

Дедалі активне звернення дослідників до візуальних матеріалів як тексту не тільки дозволяє виявити нові факти, уточнює й увиразнює відому за документами інформацію, але й суттєво розширює методичні можливості науковців.

Між тим, у презентаціях проблематики Голодомору усе ще переважають традиційні підходи: образотворчі свідоцтва здебільшого мають допоміжний характер, виступаючи простою ілюстрацією письмової історії.

Нерідкими є представлення теми за допомогою образів голоду на Поволжі в Росії початку 1920-х років. Як і (не)навмисні фальшування візуальних документів, що породжує недовіру до зображальних джерел як автентичного образу/зліпка минулого.

У фокусі Міжнародного наукового симпозіуму перебуватимуть ключові методологічні проблеми, пов’язані з осмисленням і використанням усього комплексу зображальних джерел епохи Голодомору – у міждисциплінарному вимірі, на підставі новітніх наукових підходів.

Панельні дискусії в ході триденної роботи охоплюватимуть такі основні теми:

– Архівні, бібліотечні, музейні, приватні колекції зображальних джерел епохи Голодомору.

– Типологія, способи ідентифікації зображальних джерел. Чому важливе звернення до візуальних матеріалів як до текстів?

– Унікальність і типовість як елементи репрезентативності зображальних джерел, методичний інструментарій прочитання і розуміння закодованої в них інформації.

– "Перевернута реальність" як спосіб і практика радянської візуалізації епохи Голодомору: пропагандистські образи і засоби "стирання" пам’яті.

– Візуальні свідоцтва як різновид політично мотивованих прикладів.

– Способи представлення, освітній і виховний потенціал візуальних "текстів" з історії Голодомору у шкільних та вузівських навчальних виданнях.

Заявки для участі в симпозіумі (тема і основні ідеї виступу – 300 слів, резюме) просимо надсилати на електронну адресу visual.sources.holodomor.symposium@gmail.com

Організатори покриватимуть витрати на проїзд, проживання, харчування учасників.

Кінцевий термін подачі заявок – 5 травня 2018 року.

4–6 червня 2018 року, початок – 10.00

Місце: Мала конференц-зала Національної академії наук України, вул. Володимирська, 55).

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАН України, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Інститут демографії ім. М.В. Птухи НАН України, Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного, Національний музей історії України, Національний художній музей України, Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору при Канадському інституті українських студій Альбертського університету, Український інститут Гарвардського університету.

Із додатковими запитаннями звертатися за телефоном:

+38 097 318 43 39.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.