США заморозили зустрічі своїх перших осіб із польськими посадовцями — ЗМІ

Через суперечку Польщі з Ізраїлем американська адміністрація надіслала Варшаві сигнал, що польській владі не слід розраховувати на зустрічі ні з президентом Трампом, ні з віце-президентом Пенсом, доки кризу не буде вирішено.

Про це у четвер пише польське видання Dziennik Gazeta Prawna, повідомляє "Європейська правда".

Пов’язані з польською дипломатією джерела газети зазначають, що "США висунули ультиматум", а зустрічі на найвищому рівні були "заморожені" до вирішення польсько-ізраїльської суперечки.

З травня Польща на місяць переймає головування у Раді Безпеки ООН. З цієї нагоди президент Анджей Дуда відвідає Нью-Йорк і Чикаго. Планується і візит до США прем’єра Матеуша Моравецького. Польське МЗС передбачало, що це буде однією із найважливіших дипломатичних подій 2018 року.

Водночас польські дипломати докладали зусиль для організації зустрічі з президентом Трампом або віце-президентом Пенсом. Однак з моменту початку кризи у польсько-ізраїльських відносинах з Білого дому надійшов стриманий сигнал.

"У делікатний спосіб американці сказали нам, що з організацією зустрічей з найвищими керівниками США виникне проблема", — повідомило джерело.

На початку лютого президент Анджей Дуда здійснив кількаденний візит у Південну Корею у зв'язку з зимовими Олімпійськими іграми, де також перебував віце-президент США Майк Пенс. Польська сторона, за даними видання, зробила спроби організувати зустріч Дуди та Пенса, але вона так і не відбулася.

Канцелярія польського президента поки що не надала коментар виданню щодо цієї інформації.

Закон про Інститут національної пам’яті набирає чинності сьогодні, 1 березня.

Закон передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів, а також штрафи і тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту.

Ізраїль виступив категорично проти нових поправок до закону про Інститут національної пам’яті. США засудили рішення президента Польщі підписати скандальний закон.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.