Спецпроект

Поляки й українці спільно вшанували жертв АК в Сагрині. ФОТО

Сьогодні в селі Сагринь (Польща) українці і поляки спільно вшанували 74-і роковини вбивства мирного українського населення підрозділами польського підпілля.

Про це повідомляє сторінка Посольства України в Республіці Польща у "Фейсбуці".

 

У поминальному заході взяв участь заступник міністра закордонних справ Василь Боднар, який зачитав учасникам зібрання листа від президента України Петра Порошенка. До пам’ятного хреста на честь кількох сотень невинно убієнних поклали квіти і вшанували їхню пам’ять спільною молитвою. 

 Василь Бондар зачитує звернення Петра Порошенка

"Дякуємо Голові Українське Товариство в Любліні пану Г.Купріяновичу і українській громаді за організацію урочистостей і плекання пам’яті про українців, які загинули мученицькою смертю за свою приналежність до української національності. Вічна пам’ять усім жертвам братовбивчого українсько-польського конфлікту в роки Другої світової війни!", - написано в повідомленні посольства.

 

Нагадаємо, що 10 березня 1944 року різанину в українському селі Сагринь (нині Грубешівський повіт, Люблінського воєводства Польщі) організували підрозділи Армії Крайової та Батальйонів хлопських (800 осіб) під загальною командою Станіслава Басая ("Рися") і Зенона Яхимека ("Віктора")За різниим даними, загинуло від 800 до 1200 цивільних мешканців, 70% яких становили старі, жінки та діти.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".