Спецпроект

В Австралійський парламент внесли пропозицію вшанувати 85-ті роковини Голодомору

26 лютого 2018 року в Палату Представників парламенту Австралії внесли пропозицію визнати 85-ті роковини Голодомору 1932—1933 років в Україні.

Пропозицію вніс голова парламентської групи австралійсько-української дружби Кріс Крютер (Chris Crewther), депутат від округу Данклі. Його підтримав Стів Айрон (Steve Iron), депутат від округу Свон.

Вони докладно розповіли про жахіття штучно організованого Сталіним голоду, внаслідок якого загинуло кілька мільйонів жінок, дітей і чоловіків. Пропозиція затверджує 85-ті роковини Голодомору, засуджує дії Сталіна, підтверджує дискусію в парламенті Австралії про Голодомор як геноцид і віддає шану загиблим і тим, хто вижили під час Голодомору й оселилися в Австралії.

Пропозиція також підтримала гасло міжнародної спільноти "Україна пам’ятає – світ визнає" та проведення міжнародних пам’ятних заходів у 2018 році.

"Союз українських організацій в Австралії та Світовий конгрес українців аплодують містеру Крютеру за те, що він порушив це питання, та дякують містеру Стіву Айрону за підтримку", – говорить Стефан Романів, голова СУОА та міжнародний голова Комітету СКУ з визнання Голодомору геноцидом.

"Український народ постраждав неймовірно. Людські втрати були катастрофічними. Останні оцінки припускають, що внаслідок політики радянської влади померло до 7,4 млн осіб. Ті, хто вижив у цьому голоді, намагалися розповісти свої історії світові.

На жаль, цей злочин пізніше систематично приховували в Радянському Союзі. Навіть згадки про голод каралися тяжкою працею, а за звинувачення на адресу влади передбачалася смертна кара. Це навіть поширювалося на тих урядовців, які просто намагалися виконувати свою роботу. Багато з них були страчені просто за те, що вони звітували радянському урядові про кількість населення", — заявив Крютер у парламенті.

Стів Айрон додав: "Я виступаю на підтримку пропозиції, поданої членом парламенту від Данклі щодо українського Голодомору. Я твердо переконаний, що ті, хто не вміє чи не хоче пам’ятати минуле, приречені його повторювати.

Ми повинні пам’ятати біль та страждання, спричинені такими подіями, та шанувати тих, хто втратив життя. Ми повинні визнавати важливість таких темних сторінок у нашій людській історії, щоб гарантувати неможливість повторення таких злочинів проти людяності. Я дякую депутатові від Данклі та іншим промовцям, які виступили за те, щоб нагадати Палаті про важливість Голодомору".

"Підвищення знань про Голодомор в парламенті Австралії та парламентах інших країн світу є першочерговим завданням. Такі темні епізоди історії, як Голодомор, повинні називатися своїм іменем – геноцид. Старанна робота, поширення знань та спростування брехні Сталіна та його співучасників, як от Волтер Дьюранті, який працював журналістом "Нью-Йорк Таймс" та брехав про те, що голоду немає, допоможуть убезпечитися від того, щоб ці трагічні події ніколи більше не повторяться", — сказав пан Романів.

СУОА та СКУ співпрацюватимуть із парламентською групою австралійсько-української дружби над низкою проектів протягом 2018 року на відзначення 85-х роковин Голодомору.

"СУОА та СКУ закликають прем’єр-міністра Австралії прийняти майбутнє запрошення від президента Порошенка відвідати міжнародні пропам’ятні заходи, які відбуватимуться в Києві 23 листопада 2018 року", — закликав пан Романів.

Повний текст пропозиції Кріса Крютера

"Я висуваю пропозицію, що ця Палата:

1)     зазначає, що триває підготовка до вшанування 85-х роковин Голодомору на відзначення штучного голоду в Україні, спричиненого умисними діями комуністичної влади Радянського Союзу на чолі з Йосипом Сталіним;

2)     нагадує, що за оцінками біля семи мільйонів українців були заморені голодом лише в 1932—1933 роках внаслідок політики Сталіна;

3)     засуджує ці дії, спрямовані на знищення національних, культурних, релігійних і демократичних прагнень українського народу;

4)     засуджує всі подібні дії під час ХХ століття як найвищі прояви расової, етнічної чи релігійної ворожнечі та насильства;

5)     вшановує пам’ять тих, хто втратив життя під час Голодомору;

6)     долучається до спільноти австралійських українців та міжнародної спільноти у вшануванні цього трагічного рубежу під гаслом "Україна пам’ятає – світ визнає";

7)     визнає важливість пам’ятати та робити висновки з таких темних сторінок людської історії, щоб унеможливити повторення цих злочинів проти людяності; і

8)     віддає данину поваги австралійським українцям, які пережили цю трагедію та розповіли свої жахливі історії".

Стенограми виступів Крютера і Айрона англійською мовою можна прочитати тут і тут.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.