Найвищий скіфський курган України намагалися пограбувати "чорні археологи"

"Чорні археологи" спробували пограбувати найбільший скіфський курган в Україні - Нечаєву могилу в Нікопольському районі на півдні Дніпропетровщини.

Шахту на вершині кургану помітили небайдужі громадяни і підняли тривогу в соціальних мережах. На місце події виїжджала комісія представників органів місцевої влади, а поліція склала протокол.

Про це повідоляє "Гал-Інфо" з посиланням на "День".

"Перший сигнал у поліцію і органи влади надійшов від "пошукачів", які легально займалися розкопками недалеко від Нечаєвої могили. Річ у тім, що під час Другої світової там були сильні бої. Піднявшись на курган, вони побачили досить глибоку шахту. Її глибина сягала 15 метрів. Судячи з усього, копали дилетанти. Вони не дійшли навіть до "підошви" кургану, а саме поховання, напевно, міститься ще глибше під землею.

Зазвичай скіфи ховали своїх одноплемінників на глибині 4 метрів від поверхні землі, а якщо це була знатна людина або цар, то глибина поховання могла доходити до 15 метрів. Ззавичай це була дуже складна за своєю архітектурою споруда, з підземними камерами і декількома шарами засипки. Тому добратися до поховання, на щастя, не так-то просто", - розповідає директор обласного центру охорони історико-культурних цінностей Лідія Голубчик.

Фото: galinfo.com.ua

За її словами, спроба пограбування Нечаєвої могили - далеко не єдина на Дніпропетровщині. У сусідньому Апостолівському районі біля с. Слов'янка, каже вона, "чорні археологи" риють великий скіфський курган ось уже кілька років.

"Там навіть когось затримали, але потім відпустили, оскільки відповідальність за це, за чинним законодавством, - дріб'язкова. З цієї причини посягання на археологічні об'єкти тривають", - говорить директор Центру.

В обласному центрі охорони історико-культурних цінностей вважають, що шукачі скарбів хоча і не дісталися до поховання, але своєю діяльністю завдають величезної шкоди історичній пам'ятці, руйнуючи саму "архітектуру" кургану і знищуючи культурний шар, все ще не досліджений професійними археологами.

ДОВІДКА:

Нечаєва могила - відомий археологічний пам'ятник, один зі скіфських курганів III століття до нашої ери. Це найвищий у степовій смузі Євразії скіфський курган. Зараз висота кургану становить понад 15 метрів, але ще на початку XX століття, кажуть краєзнавці, він був на 3-3,5 метра вище.

У XIX ст Нечаєви - власники володінь, на території яких розташовується курган, не давали змоги археологам провести дослідження.

У кінці 1943 - початку 1944 рр. високий курган опинився в зоні активних бойових дій. Прагнучи утримати Нікопольський плацдарм, гітлерівці перетворили його на добре укріплену вогневу точку. 

У повоєнні роки приступити до дослідження Нечаєвої могили планували такі видатні археологи, як Олексій Тереножкін і Борис Мозолевський, проте розкопки так і не розпочалися. Давній скіфський курган залишається недослідженим досі.

Ярослав Гайвас. Провідний діяч ОУН, розвідник, журналіст

Ярослав Гайвас належав до особливої категорії об’єктів оперативної розробки органів нквс / кдб – ідейних, переконаних, грамотних, добре підготовлених для підпільної роботи, які здобули хорошу освіту й пройшли велику школу боротьби, конспірації, перебування в тюрмах і таборах. Таких, на думку чекістів, не можна було ані завербувати, ані схилити до відмови від антирадянської діяльності. Тож їх мали тримати в полі зору і вигадувати способи, як мінімізувати активність.

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.