У Кривому Розі чоловіка засудили за футболку з символікою СРСР

Дзержинський районний суд Кривого Рогу визнав винним місцевого жителя у порушенні закону, який забороняє використовувати символіку комуністичного тоталітарного режиму.

Про це пише "Громадське радіо" з посиланням на судовий реєстр.

 

Як зазначається в матеріалах справи, 14 червня обвинувачений, перебуваючи у громадському місці біля торговельно-розважального центру "Плаза" у Кривому Розі, був одягнений у футболку червоного кольору із зображенням на фронтальній частині державного герба СРСР.

Обивинувачений - уродженець Кривого Рогу, громадянин України, не одружений, не працює, раніше не судимий. За даними веб-порталу "Судова влада України", його ім'я - Арефін Олег Іванович.

Чоловіка засудили за статтею 436−1 Кримінального кодексу України — "Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів".

У суді обвинувачений підтвердив, що визнає себе винним у скоєнні злочину.

Суд визнав чоловіка винним та призначив визначене угодою покарання у вигляді 1 року обмеження волі. Проте, на підставі статті 75 КК України суд звільнив його від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, йдеться в ухвалі.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".