АНОНС: Блаженніший Святослав презентує виставку "УГКЦ – час випробувань" у музеї Другої світової

19 квітня в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться презентація виставки "УГКЦ – час випробувань".

Виставка музейними засобами відтворює ключові події на тернистому шляху до відродження церкви, віддає данину пам’яті священикам і вірянам-греко-католикам.

Акцент зроблено на життєписах греко-католицьких єпископату та священиків, які здійснювали душпастирську діяльність під час радянської та нацистської окупацій Галичини.

 

Незважаючи на широку кампанію з переслідування, залякування, дискредитації греко-католицького духовенства, звинувачення у зв’язках із націоналістичним підпіллям, духовні отці забезпечили існування Церкви в надскладних історичних обставинах, зберегли можливість для своїх вірних здійснювати релігійні практики, рятували євреїв під час нацистської окупації,надавали допомогу повстанцям.

Науковці під час численних відряджень по крихтах збирали оригінальні матеріали. Вони є свідченням глибокої християнської віри та незламної відданості своїй Церкві й народу. Дотепер їх приховували в родинних й особистих колекціях. Ці експонати широкому загалу представлені вперше.

Унікальні артефакти митрополита Андрея Шептицького та о. Климентія Шептицького, патріарха Йосифа Сліпого, владики Володимира Стернюка та інших для експонування надав директоро Музею Митрополита Андрея Шептицького Львівської архієпархії УГКЦ о. Севастіяном. 

На виставці також представлені документи з фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Центрального державного архіву громадських об’єднань України.

У відкритті візьмуть участь: Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, науковці, архівісти та студентська молодь.

19 квітня, 11.00

Місце: головна експозиція Національного музею історії України у Другійсвітовій війні (Київ, вул. Лаврська, 27).

Організатори: Міністерство культури України, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Музей Митрополита Андрея Шептицького, Галузевий державний архів Служби безпеки України та Центральний державний архів громадських об’єднань України.

Вхід вільний.

Акредитація ЗМІ: 097-168-86-57, Жанна Очеретяна, e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.