Харківському досліднику майя встановили пам’ятник у Мексиці. ФОТО

У мексиканському місті Меріда відкрили пам’ятник Юрію Кнорозову, який дешифрував ієрогліфічну писемність майя.

Про це пише Explorer Life.

 Пам'ятник Кнорозову. Фото: УНІАН

Монумент встановлено поряд з Великим музеєм світу майя. З лицьового боку панелі Кнорозов зображений у повний зріст, тримаючи в руках кішку Асю. З іншого боку – ієрогліфи майя.

Крім того, на постаменті вибито слова Юрія Кнорозова з промови на церемонії вручення ордена – Ацтекського орла за виняткові заслуги перед Мексикою: "Серцем я завжди залишаюся мексиканцем".

 Демонічний Кнорозов з Асею

Український вчений, дослідник майя Юрій Полюхович коментує цю подію:

"Ця ініціатива відкриття пам’ятка належить учениці Юрія Кнорозова – Галині Єршовій, яка давно про це мріяла.

Як відомо, перший пам’ятник у Мексиці встановлено в Канкуні в 2012-му, який, радше, я б назвав у стилі Пікассо – таких нестандартних форм. Цей же монумент має більш звичну форму.

За основу взято найвідоміше фото радянського науковця з котом, бо він їх обожнював. Зазначу, що Юрій Кнорозов – радянський вчений, який народився в Україні, а жив і творив за часів Радянського Союзу.

Якщо говорити про його коріння, то в ньому змішана вірменська, українська та російська кров.

Місце відкриття пам’ятника, біля Великого музею світу майя, вибрали не випадково, адже він уособлює титанічну працю науковця.

Я радий, що такому великому вченому встановлено пам’ятник, однак в Україні, окрім назв вулиці в Харкові та Південному, де народився Юрій Кнорозов, нема нічого: ні монумента, ні наукового центру, ні гранітної таблички з його іменем, наскільки я знаю".

У далекому 1955 році радянський дослідник захищав кандидатську дисертацію "Повідомлення про справи в Юкатані" Дієго де Ланди, як етно-історичне джерело".

В цій праці Юрій Кнорозов описав, як він розшифровував писемність майя, ключова ідея якої полягає не в літерах чи окремих словах, а в складах. Доповідь науковця тривала лише 3,5 хвилин – комісія одразу вирішила присудити йому ступінь доктора наук.

Труднощі перекладу полягали в мізерній кількості пам’яток писемності майя, що збереглися до наших днів. Адже в 1562 році іспанський єпископ Юкатана Дієго де Ланда спалив колосальну кількість книг і пам’яток цієї культури, дізнавшись, що навернені до християнства майя продовжували ідолопоклонство.

Нагадуємо, що у лютому археологи знайшли в Мексиці незвичайне кільцеве поховання.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.