Харківському досліднику майя встановили пам’ятник у Мексиці. ФОТО

У мексиканському місті Меріда відкрили пам’ятник Юрію Кнорозову, який дешифрував ієрогліфічну писемність майя.

Про це пише Explorer Life.

 Пам'ятник Кнорозову. Фото: УНІАН

Монумент встановлено поряд з Великим музеєм світу майя. З лицьового боку панелі Кнорозов зображений у повний зріст, тримаючи в руках кішку Асю. З іншого боку – ієрогліфи майя.

Крім того, на постаменті вибито слова Юрія Кнорозова з промови на церемонії вручення ордена – Ацтекського орла за виняткові заслуги перед Мексикою: "Серцем я завжди залишаюся мексиканцем".

 Демонічний Кнорозов з Асею

Український вчений, дослідник майя Юрій Полюхович коментує цю подію:

"Ця ініціатива відкриття пам’ятка належить учениці Юрія Кнорозова – Галині Єршовій, яка давно про це мріяла.

Як відомо, перший пам’ятник у Мексиці встановлено в Канкуні в 2012-му, який, радше, я б назвав у стилі Пікассо – таких нестандартних форм. Цей же монумент має більш звичну форму.

За основу взято найвідоміше фото радянського науковця з котом, бо він їх обожнював. Зазначу, що Юрій Кнорозов – радянський вчений, який народився в Україні, а жив і творив за часів Радянського Союзу.

Якщо говорити про його коріння, то в ньому змішана вірменська, українська та російська кров.

Місце відкриття пам’ятника, біля Великого музею світу майя, вибрали не випадково, адже він уособлює титанічну працю науковця.

Я радий, що такому великому вченому встановлено пам’ятник, однак в Україні, окрім назв вулиці в Харкові та Південному, де народився Юрій Кнорозов, нема нічого: ні монумента, ні наукового центру, ні гранітної таблички з його іменем, наскільки я знаю".

У далекому 1955 році радянський дослідник захищав кандидатську дисертацію "Повідомлення про справи в Юкатані" Дієго де Ланди, як етно-історичне джерело".

В цій праці Юрій Кнорозов описав, як він розшифровував писемність майя, ключова ідея якої полягає не в літерах чи окремих словах, а в складах. Доповідь науковця тривала лише 3,5 хвилин – комісія одразу вирішила присудити йому ступінь доктора наук.

Труднощі перекладу полягали в мізерній кількості пам’яток писемності майя, що збереглися до наших днів. Адже в 1562 році іспанський єпископ Юкатана Дієго де Ланда спалив колосальну кількість книг і пам’яток цієї культури, дізнавшись, що навернені до християнства майя продовжували ідолопоклонство.

Нагадуємо, що у лютому археологи знайшли в Мексиці незвичайне кільцеве поховання.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.