Вежа з черепів у центрі Мехіко: археологи зробили нове відкриття. ВІДЕО

Археологи з Мексиканського Національного інституту антропології та історії розкопали нові частини ацтекської вежі з черепів, розташованої безпосередньо під центром сучасного Мехіко.

На думку експертів, виявлені частини споруди – це фасад і східна частина башти, яка загалом, як підрахували вчені, містить 119 черепів, на додачу до сотень інших, знайдених раніше, повідомляє ВВС. Україна.

 
ФОТО: reuters

Вперше вежу Вей Цомпатлі, відому за легендами й історичними документами, виявили у 2015 році під час реставрації старовинної будівлі у центрі столиці.

Імовірно, ця споруда є жертовником у святилищі ацтекського бога сонця, війни і людських жертвоприношень.

Вежа з черепів була розташована збоку в храмі Віцилопочтлі – верховного божества і патрона столиці ацтеків Теночітлана.

Ацтеки, які говорили мовою науатль, населяли досить істотну частину центральної Мексики і мали свою державу, що датується XIV-XVI ст.

Їхню цивілізацію завоювали іспанські конкістадори, які на чолі з Ернаном Кортесом захопили Теночітлан у 1521 році.

Відомо, що подібна споруда, складена з людських останків, наводила жах на солдатів, які прибули на американський континент разом із конкістадорами.

Ця структура у формі циліндра розташована поруч із центральним собором Мехіко, побудованим на тому місці, де знаходився Темпло Майор - головний храм Теночітлана.

"Темпло Майор продовжує нас дивувати, тому що Вей Цомпатлі, без сумніву, є однією з найбільш вражаючих археологічних знахідок, зроблених у Мексиці за останні роки", - сказала міністерка культури Алехандра Фраусто.

Археологи встановили, що цю вежу діаметром 4,7 метра споруджували у три прийоми, приблизно з 1486 по 1502 рр.

Спочатку вчені вважали, що усі виявлені черепи належали воїнам, однак з'ясувалося, що частина з них – це останки жінок і дітей. Це дало підстави вважати, що тут також робили жертвопринесення ацтекським богам.

"Хоча ми не можемо з точністю сказати, як багато з них були воїнами, можливо, якась частина була захоплена для принесення в жертву, - сказав археолог Рауль Баррера. - Але ми знаємо, що вони стали частиною сакральної жертви, дарами богам або навіть самі стали персоніфікувати божества".

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.