Книжкова новинка «Миколаївщина в часи Української революції»

23 квітня у Миколаєві презентували книгу «Миколаївщина: нариси історії революції 1917-1921 років», яку передадуть у бібліотеки.

Про це повідомляє УІНП з посиланням на Миколаївську ОДА.

 

Книгу видано у 2017 році в рамках обласної Програми підтримки вітчизняного книговидання, книгорозповсюдження та популяризації української книги у Миколаївській області на 2017-2021 роки.

У книзі розглядаються державотворчі процеси на Миколаївщині в добу Української національно-демократичної революції 1917-1921 рр.

Приділено увагу діяльності армії, флоту, селянському повстанському руху, етнічним, міжнародним, релігійним, освітнім та культурно-просвітницьким аспектам.

Видання розраховане на викладачів, науковців, краєзнавців та всіх, кому цікава історія рідного краю.

Автори: Лариса Левченко (керівник авторського колективу), Юрій Котляр, Олександр Тригуб, Людмила Вовчук, Владислав Пархоменко, Олександр Хаєцький, Ольга Волос, Валерій Єрмілов, Володимир Щукін, Ігор Марцінковський.

Тираж книг найближчим часом буде передано безкоштовно для поповнення фондів бібліотечних закладів області, у тому числі бібліотек навчальних закладів.

Нагадуємо, що недавно книгу про звільнення Криму від більшовиків презентували в Києві та виклали онлайн.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.