Відтепер українські прикордонники відзначатимуть професійне свято 30 квітня

Президент Петро Порошенко підписав Указ «Про відзначення Дня прикордонника України 30-го квітня». Глава держави, під час урочистостей з нагоди 100-річчя із Дня створення Корпусу кордонної охорони УНР (ККО), що проходили у столиці на Софійській площі, наголосив, що День прикордонника має бути співзвучним з реальними історичними подіями саме в Україні.

Про це йдеться на офіційному інтернет-представництві Президента України Петра Порошенка.

 Фото: president.gov.ua

Звичайний для всіх травневий День прикордонника, який раніше святкувався 28 травня, походив від Дня прикордонних військ КГБ колишнього СРСР. Але ця історія – не наша, тож саме тому було ухвалено рішення про встановлення нової дати професійного свята українських прикордонників – доречної для незалежної України та обґрунтованими її історією.

Запровадження нової дати святкування професійного свята українських прикордонників здійснюється у контексті проведення декомунізації в нашій державі та низки ефективних і результативних кроків, які були здійснені в Україні за останні чотири роки, які зміцнили нашу національну ідентичність.

Нагадуємо, що наприкінці квітня 1918 року слов’янська група окремої запорізької дивізії армії УНР під командуванням полковника Володимира Сікевича, звільнивши велику частину Донбасу вийшла на міжнародно визнаний кордон з Росією і тодішнім Доном.

Полковник Сікевич встановив на кордоні земель українських і війська Донського сторожу, дві гармати та під їх салют розгорнув український прапор.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін

1943-2022: Від нацистів – до рашистів

Імперія, яка ніколи не була до кінця засуджена й покарана за свої злочини в минулому, сьогодні повертається у своїй потворній, абсурдній реінкарнації держави-терориста. Спроби умиротворити агресора, призвели до катастрофічних наслідків – він знову чинить масові вбивства, депортації, зґвалтування і грабунки в самому центрі Європи в ХХІ столітті, реалізовуючи цілеспрямований, неприкритий, "ідеологічно обґрунтований", підкріплений псевдоісторичними наративами та дегуманізуючими формами пропаганди, акт геноциду української нації. Але, як показує історія, крах тиранії – неминучий

Коломацький переворот. Вибори Івана Мазепи

У всьому звинуватили гетьмана Івана Самойловича, засудили його і відправили разом з родиною у вигнання, а все майно конфіскували. Ініціатори змови проти Івана Самойловича і організатори цього катастрофічного походу отримали державні нагороди. У Національному архіві Швеції знайдені листи про ці історичні події. Ми надаємо повноцінні тексти німецькомовних джерел з перекладами українською