Книжкова новинка «БАНДЕРІВЦІ. 200 історій з ХХ століття»

У літературній агенції «Піраміда» побачила світ нова книга дослідника історії української визвольної боротьби, члена Світової Управи СУМ Святослава Липовецького.

Про це повідомляє "Спілка української молоді".

 

"БАНДЕРІВЦІ. 200 історій з XX століття" – книга, яка в одинадцяти розділах охоплює діяльність українського визвольного руху, що увійшов в історію як "українські націоналісти" чи "бандерівці".

Вперше в одній книзі зібрані історії про боротьбу УВО та ОУН в міжвоєнний період, рух опору під час II Світової війни та півтора десятиліття після її завершення, феномени створені націоналістами в нацистських кацетах та радянському ГУЛАГу, діяльність, що її проводили в еміграції та на "малій зоні"

Велика частина текстів буде знайома читачам завдяки статтям, які автор публікував у журналах "Український Тиждень" та "Країна", газетах "Україна Молода", "День", "Дзеркало Тижня" та "Газета по-українськи", сайтах "Історична Правда" та "Україна incognita".

Це уже третє видання книги, яка вперше з’явилася друком в 2009 році під назвою "Червоно-Чорне. 100 бандерівських оповідок".

Її наступне перевидання ввійшло в Топ-10 рейтингу "Книжка Року-2013" в серії "Минувшина".

Цього ж разу книга "БАНДЕРІВЦІ. 200 історій з XX століття" містить вдвічі більше історій, але й тексти, які друкувалися в попередніх виданнях зазнали суттєвих змін та доповнень.

Читайте також:

Книжкова новинка "Миколаївщина в часи Української революції"

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище