Книжкова новинка «БАНДЕРІВЦІ. 200 історій з ХХ століття»

У літературній агенції «Піраміда» побачила світ нова книга дослідника історії української визвольної боротьби, члена Світової Управи СУМ Святослава Липовецького.

Про це повідомляє "Спілка української молоді".

 

"БАНДЕРІВЦІ. 200 історій з XX століття" – книга, яка в одинадцяти розділах охоплює діяльність українського визвольного руху, що увійшов в історію як "українські націоналісти" чи "бандерівці".

Вперше в одній книзі зібрані історії про боротьбу УВО та ОУН в міжвоєнний період, рух опору під час II Світової війни та півтора десятиліття після її завершення, феномени створені націоналістами в нацистських кацетах та радянському ГУЛАГу, діяльність, що її проводили в еміграції та на "малій зоні"

Велика частина текстів буде знайома читачам завдяки статтям, які автор публікував у журналах "Український Тиждень" та "Країна", газетах "Україна Молода", "День", "Дзеркало Тижня" та "Газета по-українськи", сайтах "Історична Правда" та "Україна incognita".

Це уже третє видання книги, яка вперше з’явилася друком в 2009 році під назвою "Червоно-Чорне. 100 бандерівських оповідок".

Її наступне перевидання ввійшло в Топ-10 рейтингу "Книжка Року-2013" в серії "Минувшина".

Цього ж разу книга "БАНДЕРІВЦІ. 200 історій з XX століття" містить вдвічі більше історій, але й тексти, які друкувалися в попередніх виданнях зазнали суттєвих змін та доповнень.

Читайте також:

Книжкова новинка "Миколаївщина в часи Української революції"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.