АНОНС: Виставка «На межі можливого: втеча з острова Узедом»

Яка доля спіткала колишніх в’язнів німецького табору? Де вони знайшли свій останній спочинок? Цьому присвячене музейне розслідування, що приурочене до Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів.

Про це повідомляє Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Фото ілюстративне. Німецький бомбардувальник Heinkel He 111
 

Це дослідження – розповідь про втечу у 1944 р. десяти радянських військовополонених на чолі з Михайлом Дев’ятаєвим із німецького табору поблизу секретного полігону Пенемюнде на острові Узедом, де випробовувалася ракетна зброя: снаряди "ФАУ-1" та ракети "ФАУ-2".

Місце: Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27, м. Київ

Час: 11 квітня, середа, 13.00

Вхід вільний

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.