У Херсоні визначили переможців конкурсу про визвольну боротьбу українців і кримських татар

Призерів визначила конкурсна комісія, що засідала в приміщенні Меджлісу в Херсоні.

Літературний конкурс має назву "Історичні паралелі" і присвячений боротьбі українського і кримськотатарського народів за незалежність і суверенітет проти імперської Росії та тоталітарного режиму СРСР, повідомляє "Радіо Куреш".

Свої твори на цю тему надсилали школярі старших класів і студенти Херсона й Автономної Республіки Крим.

"Роботи за своїм змістом значно насиченіші й осмисленіші. Цього року ми розширили історичний діапазон: ми взяли першу анексію Криму, період козаччини. Ці компоненти, очевидно, зіграли свою роль. Адже на прикладі першої анексії Росією Криму видно паралелі із сьогоднішнім днем. І діти це відчувають", – розповів Ібрагім Сулейманов, голова конкурсної комісії та голова Херсонського міського Меджлісу.

Організатори розповідають, що за чотири роки в конкурсі взяло участь декілька сотень учасників. Багато учасників конкурсу цього річ із самого Херсона. Однак, на жаль, із окупованого Криму вперше не надійшло жодної роботи.

Призові місця розподілилися так:

Перше місце – Денис Кучера, Чистопільська ЗОШ Верхньорогачинського району Херсонської області.

Друге – Лія Мотречко, Херсонський академічний лідцей ім. О. Мішукова при Херсоноському державному університеті.

Третє – Найле Бешхадем, Новоолексіївська ЗОШ № 2, Генічеського району Херсонської області.

На переможців чекають дипломи та призи.

Нагородження відбудеться 17 травня в Херсоні. Після церемонії розпочнеться урок пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу і показ фільму "Чужа молитва" (режисер Ахтем Сеїтаблаєв).  Фільм розповідає про молоду кримськотатарську дівчину Саїде Арифову, яка під час Другої світової війни, ризикуючи власним життям, врятувала 88 єврейських дітей-сиріт.

Конкурс "Історичні паралелі" відбувається за підтримки Меджлісу кримськотатарського народу.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.