У Херсоні визначили переможців конкурсу про визвольну боротьбу українців і кримських татар

Призерів визначила конкурсна комісія, що засідала в приміщенні Меджлісу в Херсоні.

Літературний конкурс має назву "Історичні паралелі" і присвячений боротьбі українського і кримськотатарського народів за незалежність і суверенітет проти імперської Росії та тоталітарного режиму СРСР, повідомляє "Радіо Куреш".

Свої твори на цю тему надсилали школярі старших класів і студенти Херсона й Автономної Республіки Крим.

"Роботи за своїм змістом значно насиченіші й осмисленіші. Цього року ми розширили історичний діапазон: ми взяли першу анексію Криму, період козаччини. Ці компоненти, очевидно, зіграли свою роль. Адже на прикладі першої анексії Росією Криму видно паралелі із сьогоднішнім днем. І діти це відчувають", – розповів Ібрагім Сулейманов, голова конкурсної комісії та голова Херсонського міського Меджлісу.

Організатори розповідають, що за чотири роки в конкурсі взяло участь декілька сотень учасників. Багато учасників конкурсу цього річ із самого Херсона. Однак, на жаль, із окупованого Криму вперше не надійшло жодної роботи.

Призові місця розподілилися так:

Перше місце – Денис Кучера, Чистопільська ЗОШ Верхньорогачинського району Херсонської області.

Друге – Лія Мотречко, Херсонський академічний лідцей ім. О. Мішукова при Херсоноському державному університеті.

Третє – Найле Бешхадем, Новоолексіївська ЗОШ № 2, Генічеського району Херсонської області.

На переможців чекають дипломи та призи.

Нагородження відбудеться 17 травня в Херсоні. Після церемонії розпочнеться урок пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу і показ фільму "Чужа молитва" (режисер Ахтем Сеїтаблаєв).  Фільм розповідає про молоду кримськотатарську дівчину Саїде Арифову, яка під час Другої світової війни, ризикуючи власним життям, врятувала 88 єврейських дітей-сиріт.

Конкурс "Історичні паралелі" відбувається за підтримки Меджлісу кримськотатарського народу.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.