Спецпроект

Інститут національної пам’яті збирає свідчення про Голодомор

УІНП відновлює збір інформації про доброчинців, які рятували людей в роки Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Про це "Історичній правді" повідомили в прес-службі УІНП.

 

У 2018 році, у 85-ті роковини Голодомору 1932-1933 років, Україна й увесь світ вшановує пам’ять мільйонів невинних жертв, цілеспрямовано знищених сталінським режимом.

Інститут відновлює Всеукраїнську акцію "Людяність у нелюдяний час", яка була започаткована у 2009 році. Тоді вперше розпочали почали повертати пам’ять про праведні діяння в роки Голодомору 1932-1933 років.

Мета акції – вшанувати пам’ять осіб, які допомагали вижити постраждалим у роки Голодомору та чинили опір геноцидній політиці. Зібрані історії увійшли до книги "Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору", яка вийшла друком 2013 року.

УІНП відновлює пошуки й закликає всіх, кому відома інформація про доброчинців у роки Голодомору, надсилати матеріали на електронну (uinp@memory.gov.ua) та поштову (01021, м. Київ, вул. Липська, 16) адресу з темою "Людяність у нелюдяний час".

Основною вимогою до матеріалів є достовірність наданої інформації із зазначенням джерел (архівні й опубліковані матеріали, усні та письмові свідчення). Зміст повинен відповідати меті запланованої акції та висвітлювати благородні вчинки рятівників у роки Голодомору.

На основі надісланих матеріалів УІНП планує створити друге доповнене видання книги "Людяність у нелюдяний час". Учасникам акції, матеріали яких увійдуть до збірки "Людяність у нелюдяний час", примірник видання буде презентовано безкоштовно.

Нагадуємо, що 15 травня на Київщині спалили меморіал жертвам Голодомору.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.