У Львові на території табору «Шталаг-328» збудують багатоповерхівку

На сесії Львівської міської ради, 7 червня, депутати надали ТзОВ «Сучасне місто» дві земельні ділянки, де в період німецької окупації знаходився табір для військовополонених для забудови. «За» проголосувало 46 депутатів.

Про це повідомляє агенція інформації та аналітики "Гал-Інфо".

 Нацистські офіцери перед входом до табору. Тепер вул. Грабовського

"Шталаг-328" - це нацистський табір для військовополонених, що знаходився у Львові. Йдеться про пам’ятку історії, відому як "Цитадель" (30 га землі). Ця оборонна споруда була збудована ще за Австро-Угорської імперії (середина ХІХ ст.) за типовим проектом.

На цій території у 1941 році нацисти створили табір "Шталаг-328". Там утримували полонених червоноармійців, французів, бельгійців та інших. Полонених утримували як у приміщеннях (казармах, бараках) так і просто неба за колючою огорожею.

За підрахунками істориків через концентраційний табір у Львові пройшло майже 300 тис чоловік. Майже половина з них була знищена.

Полонених катували, морили голодом, а також розстрілювали на території табору.

На сесії депутати Львівської міської ради вилучили за згодою з користування приватного підприємця Ярового Андрія Миколайовича земельну ділянку площею 0,3098 га на вул. П. Грабовського, 11.

Землю надали ТзОВ "Сучасне місто" в оренду терміном на 10 років для обслуговування автостоянки за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

 Територія історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель" 

Також надали дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. П. Грабовського, 11 для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

Як сказано у пояснювальній записці, на земельній ділянці розташована нежитлові будівлі   площею 2895,7 кв.м., що знаходяться у власності ТзОВ "Сучасне місто". Власник об’єкту нерухомого майна – Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне місто".

Як зазначив один з депутатів Львівської міської ради, вказані земельні ділянки розташовані в межах території історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель", затверджених рішенням виконавчого комітету ЛМР № 1150 від 05.11.2004 "Про визначення меж території та охоронної зони історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель" у м. Львові".

Нагадуємо, що територія історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель" занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, як пам’ятка історії, архітектури, містобудування національного значення "Ансамбль оборонних споруд Цитадель – місце концентраційного табору "Шталаг-328". Охоронний номер – 130026-Н.

Читайте також:

Нацистський табір у Львові. Кілька епізодів з історії "Шталагу-328"

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".