Спецпроект

80 років тому було знищено 127 українських православних святинь на Холмщині та Підляшші — УІНП

Цьогоріч виповнюються 80 роковини від трагічних подій — проведення акції руйнування українських православних церков на Холмщині і Південному Підляшші. Силами польського війська й поліції протягом 60 днів, у 1938 році, зруйновано 127 храмів і каплиць.

Зі середини травня до 16 липня 1938 року польська влада провела спеціальну кампанію, що отримала назву "ревіндикація" (з польської — "повернення майна") і найбільше зачепила Холмщину й південне Підляшшя, заселені переважно українцями, нагадують в Українському інституті національної пам'яті.

Її мета — ліквідація православних храмів і громад. Акція була елементом цілеспрямованої політики тогочасної польської влади спрямованої на асиміляцію українців За даними Люблінського воєводського уряду, було знищено 91 церкву, 10 каплиць, 26 молитовних будинки, загалом 127 святинь.

Окрім цього, 3 церкви передано Католицькій церкві, 4 храми використовували в якості моргів. Серед зруйнованих було 50 діючих церков, а також цінні пам’ятки церковної архітектури.

 Священик та прихожани православної церкви в Березні, яку зруйновано в 1938 році 

Військові та поліційні формування, які брали участь у руйнуванні храмів, прибували в населений пункт на світанку, інколи вночі. Їх супроводжували представники місцевої адміністрації.

Якщо храм був діючим, виконавці акції примушували православного священика винести дарохранительницю (священну посудину, що використовується для причастя) з Дарами. У випадку відмови погрожували ув’язненням. Проте частіше знищували сам храм разом із усім оснащенням, включно з парафіяльними бібліотеками чи архівами.

Під час цілеспрямованої руйнації українських православних церков у 1938 році, знищено найстаріші пам’ятки церковної архітектури на території тодішньої Польщі: храм у Білій-Підляській 1582 року, Замості 1589-го, в Корниці 1578-го та інші. Розібранню підлягала й одна з найстаріших мурованих православних церков у Польщі  церква Успіння Пресвятої Богородиці в Щебрешині (XVI ст.).

Лише після протестів місцевої інтелігенції отримано згоду на її часткове збереження "у якості історичних руїн".

Знищення українських церков напередодні Другої світової війни стало одним із чинників подальшого загострення польсько-українських стосунків, їх переростання у конфлікт та збройне протистояння.

Детальніше про акцію руйнування православних церков на Холмщині та Підляшші читайте тут.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.