На могилі чекіста-розвідника Миколи Кузнецова у Львові написали "ворог УПА". ФОТО

У ніч на 21 червня члени праворадикальної організації С14 розмалювали на Пагорбі Слави у Львові могилу радянського розвідника-терориста Героя Радянського Союзу Миколи Кузнецова.

Про це повідомляє "Вголос" із посиланням на відділ комунікації поліції Львівської області.

 Фото: ZAXID.net

Про свою відповідальність організація С14 заявила на своїй сторінці у "Фейсбуці". 

"Для українців – він не герой, а штатний чекіст. Він ніякий не розвідник – це радянський міф, який Росія далі плекає. Натомість, Кузнєцов організовував провокації, зіштовхуючи німецьких окупантів з українськими націоналістами. Він підкидав документи націоналістів біля вбитих тіл німецьких офіцерів, вказуючи, що теракт нібито вчинили упівці" зазначається в дописі.

Також тієї ж ночі з'явився намальований тризуб на пам'ятнику загиблим солдатам радянської армії. Однак стосовно нього ані C14, ані інші організації не висловлювалися.

Фото: ZAXID.net 

Нагадаємо, до Львівської міської ради надійшло звернення від губернатора Свердловської області Росії з проханням передати на перепоховання останки спецагента НКВД Миколи Кузнецова.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.