Рекламники прибрали зображення чекіста Судоплатова з білбордів у Запоріжжі. ФОТО

У Запоріжжі власники білбордів прибрали рекламу, яка прославляла радянського генерала НКВД-КГБ, убивцю Євгена Коновальця Павла Судоплатова.

Як передає "Новинарня", відповідні фото поширив у мережі народний депутат від БПП Ігор Артюшенко. Він назвав знищення плакатів "результатом буревію".

На поширених фото здерті верхні плакатні шари на рекламних площинах.

"Надіслали запоріжці фото вчорашнього буревію. Перше фото – було спочатку. Друге фото – результати граду. Третє фото – остаточний результат. Я радий, що в Запоріжжі така патріотична погода. Бо вона забезпечує мир, спокій та український прапор в рідному місті", – написав Артюшенко вранці у п’ятницю, 13 липня.

Борди зачистили самі власники рекламних площ. Про це вдень 13 липня повідомила прес-служба управління СБУ в Запорізькій області. За повідомленням, на території міста правоохоронці виявили чотири таких рекламних носії.

"Проведено первинні слідчо-профілактичні бесіди із власником бордів і рекламними агенціями, що їх розміщували, після чого вони погодилися зняти і в подальшому не допускати подібних фактів, що можуть викликати подібний суспільний резонанс. Перевірка ще триває. Після її закінчення буде надана правова оцінка діям всіх причетних осіб", – заявив речник управління СБУ в Запорізькій області Сергій Левченко.

Фото: FB Ігор Артюшенко

У коментарях автор фото, громадський активіст Олександр Лебідь висловив думку, що імовірним замовником борду є нардеп від "Опозиційного блоку" Євген Балицький, мажоритарник із Мелітополя.

Як повідомляє "Радіо Свобода", у відомстві також заявили, що готують запит до Українського інституту національної пам’яті, аби отримати відповідний експертний висновок щодо належності Судоплатова до списку осіб, які підпадають під закон про декомунізацію.

Наразі прізвище цього працівника радянських спецслужб відсутнє у відповідному переліку, розміщеному на сайті УІНП. Утім, на сайті установи зазначено, що список не є вичерпним; співробітники Українського інституту національної пам’яті продовжують і надалі працювати над переліком осіб, які підпадають під закон про декомунізацію.

Про те, що в Запоріжжі невідомі вивісили на рекламному щиті привітання зі 111-річчям Павла Судоплатова, стало відомо 12 липня.

У коментарях автор фото, громадський активіст Олександр Лебідь висловив думку, що імовірним замовником борду є нардеп від "Опозиційного блоку" Євген Балицький, мажоритарник із Мелітополя.

ДОВІДКА:

Генерал-лейтенант Павло Судоплатов (1907–1996) був одним із керівників зовнішньої розвідки в органах ОГПУ–НКВД–НКГБ–МГБ СРСР. В органах держбепеки УСРР – з 1925 року. З жовтні 1933 року – співробітник Іноземного відділу (ІНО) ОГПУ СРСР, де спціалізувався на боротьбі проти українських націоналістів. 

25 травня 1938 року за особистим наказом Сталіна Судоплатов вбив керівника ОУН Євгена Коновальця. Також керував організацією вбивства Лева Троцького в серпні 1940 року.

У роки Другої світової війни – начальник 2-го відділу (згодом – 4-го управління) НКВД, яке спеціалізувалося на зафронтовій диверсійній роботі. Після війни очолював структури, які займалися диверсійною боротьбою проти країн НАТО. 

У 1958–1968 роках відбував ув'язнення як соратник розстріляного міністра внутрішніх справ Лаврентія Берії. 1992 року Головна військова прокуратура РФ реабілітувала Судоплатова.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.