Рекламники прибрали зображення чекіста Судоплатова з білбордів у Запоріжжі. ФОТО

У Запоріжжі власники білбордів прибрали рекламу, яка прославляла радянського генерала НКВД-КГБ, убивцю Євгена Коновальця Павла Судоплатова.

Як передає "Новинарня", відповідні фото поширив у мережі народний депутат від БПП Ігор Артюшенко. Він назвав знищення плакатів "результатом буревію".

На поширених фото здерті верхні плакатні шари на рекламних площинах.

"Надіслали запоріжці фото вчорашнього буревію. Перше фото – було спочатку. Друге фото – результати граду. Третє фото – остаточний результат. Я радий, що в Запоріжжі така патріотична погода. Бо вона забезпечує мир, спокій та український прапор в рідному місті", – написав Артюшенко вранці у п’ятницю, 13 липня.

Борди зачистили самі власники рекламних площ. Про це вдень 13 липня повідомила прес-служба управління СБУ в Запорізькій області. За повідомленням, на території міста правоохоронці виявили чотири таких рекламних носії.

"Проведено первинні слідчо-профілактичні бесіди із власником бордів і рекламними агенціями, що їх розміщували, після чого вони погодилися зняти і в подальшому не допускати подібних фактів, що можуть викликати подібний суспільний резонанс. Перевірка ще триває. Після її закінчення буде надана правова оцінка діям всіх причетних осіб", – заявив речник управління СБУ в Запорізькій області Сергій Левченко.

Фото: FB Ігор Артюшенко

У коментарях автор фото, громадський активіст Олександр Лебідь висловив думку, що імовірним замовником борду є нардеп від "Опозиційного блоку" Євген Балицький, мажоритарник із Мелітополя.

Як повідомляє "Радіо Свобода", у відомстві також заявили, що готують запит до Українського інституту національної пам’яті, аби отримати відповідний експертний висновок щодо належності Судоплатова до списку осіб, які підпадають під закон про декомунізацію.

Наразі прізвище цього працівника радянських спецслужб відсутнє у відповідному переліку, розміщеному на сайті УІНП. Утім, на сайті установи зазначено, що список не є вичерпним; співробітники Українського інституту національної пам’яті продовжують і надалі працювати над переліком осіб, які підпадають під закон про декомунізацію.

Про те, що в Запоріжжі невідомі вивісили на рекламному щиті привітання зі 111-річчям Павла Судоплатова, стало відомо 12 липня.

У коментарях автор фото, громадський активіст Олександр Лебідь висловив думку, що імовірним замовником борду є нардеп від "Опозиційного блоку" Євген Балицький, мажоритарник із Мелітополя.

ДОВІДКА:

Генерал-лейтенант Павло Судоплатов (19071996) був одним із керівників зовнішньої розвідки в органах ОГПУНКВДНКГБМГБ СРСР. В органах держбепеки УСРР  з 1925 року. З жовтні 1933 року  співробітник Іноземного відділу (ІНО) ОГПУ СРСР, де спціалізувався на боротьбі проти українських націоналістів. 

25 травня 1938 року за особистим наказом Сталіна Судоплатов вбив керівника ОУН Євгена Коновальця. Також керував організацією вбивства Лева Троцького в серпні 1940 року.

У роки Другої світової війни – начальник 2-го відділу (згодом – 4-го управління) НКВД, яке спеціалізувалося на зафронтовій диверсійній роботі. Після війни очолював структури, які займалися диверсійною боротьбою проти країн НАТО. 

У 19581968 роках відбував ув'язнення як соратник розстріляного міністра внутрішніх справ Лаврентія Берії. 1992 року Головна військова прокуратура РФ реабілітувала Судоплатова.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.