Частини армії РФ отримали почесні найменування українських міст

6-й танковий полк російської армії отримав почесне найменування "гвардійський Львівський", 68-й танковий полк – "гвардійський Житомирсько-Берлінський", а 163-ій танковий полк – "гвардійський Ніжинський".

Президент Росії Володимир Путін підписав укази про присвоєння почесних найменувань цілій низці частин російської армії 30 червня – і вони вже набули чинності, повідомляє "Українська правда" з посиланням на РБК.

В указах сказано, що почесні найменування присвоєно різним частинам "із метою збереження славних військових історичних традицій, виховання військовослужбовців у дусі відданості Вітчизні та вірності військовому обов'язку".

Назви українських міст включено в почесні найменування полків у пам'ять про участь частин у звільненні цих міст в роки т. зв. "Великої вітчизняної війни".

Зокрема, почесне найменування "Житомирський" було присвоєно 93-й окремій танковій бригаді, на базі якої пізніше було створено 68-й полк, "в ознаменування здобутої перемоги і відзнаки у боях за визволення міста Житомир".

Такий наказ підписав ще верховний головнокомандувач Йосип Сталін 1 січня 1944 року. Після розпаду СРСР 68-й полк було розформовано, але в 2017 році відтворено.

Також низці частин російської армії було присвоєно почесні найменування, що включають у себе назви міст Білорусі – Вітебська (90-а гвардійська танкова Вітебсько-Новгородська дивізія), Кобрина (856-й гвардійський самохідний артилерійський Кобринський полк), Слонима (102-й механізований Слонімсько-Померанський полк).

381-й гвардійський артилерійський "Варшавський полк" названо на честь столиці Польщі.

Крім того, 400-й самохідний артилерійський полк отримав почесне найменування "Трансільванський", 144-й мотострілецька дивізія стала гвардійською Єльнінською, 150-га мотострілецька дивізія – Ідріцько-Берлінською, а 933-й зенітний ракетний полк – Верхньодніпровським.

Нагадаємо, Міноборони РФ опублікувало розсекречені документи про початок німецько-радянської війни.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.