Вінницький обласний архів виставив на огляд 500-річні книги. ФОТО

Найстарші з них, католицькі, датовані 1520 і 1541 роками. Ці книги віддруковані в Європі. Православні видання «молодші», – середина ХІХ, початок ХХ століття. Вони з друкарні Києво-Печерської лаври.

Найстаріших книг, які нині представлено на огляд в обласному архіві близько десятка. Книг "молодших" поколінь – кілька сотень – повідомляє "Вежа".

 Фото: Ольга Мірошниченко

В числі раритетів два твори видатного західного богослова IV-V століть, єпископа Іпонського Августина, якого шанують як православні, так і католики і лютерани. Роки їхнього видання друкарі вказали 1520 і 1541.

Мова у книгах латинська. Одне з видань масивне, до 10 сантиметрів у товщину і майже півметра у висоту, з гарним крупним середньовічним шрифтом. Інше трохи менше за розміром, теж "товстеньке".

Коли гортаєш сторінки цих дещо пожовклих від часу раритетів то бачиш, як акуратно і гарно, грамотно вони зверстані і скомпоновані, як добре зберігся папір і фарба. Навіть важко повірити, що це плід праці людей, які жили 5 століть тому і усе це робили вручну. До речі, папір цих видань – особлива тема.

 Фото: Ольга Мірошниченко

"Папір на якому надруковані ці раритети не такий як сьогоднішній газетний – "кислий", як його називають фахівці. Це так званий "черпаний" папір. Технологія його виготволення зовсім інша ніж у газетного паперу", – розповів старший науковий співробітник Вінницького обласного архіву Валерій Франчук.

"Якщо подивитися на світло, то можна бачити у структурі цього паперу рисочки, це так звані філіграні. Деякі папірні навіть власні водяні знаки вставляли в такий папір у вигляді гербів, щоб одразу можна було упізнати де друкувалась книга. Даний папір набагато міцніший, товстіший, довговічніший за звичайний газетний папір. Газети з "кислого" паперу 60-х років просто розсипаються. А ці середньовічні книги добре збережені".

Як повідомляють сучасні майстри паперу – так званий "черпаний папір" виготовлявся із подрібненої і звареної суміші зі старого одягу, кропиви, коноплі, льону, лушпиння цибулі й часнику.

Окрім старезних богословських трактатів відвідувачі побачать на виставці книги порівняно недавні. Це, зокрема, "Подільські єпархіальні відомості", яких в архіві зберігається близько 60 екземплярів. Роки їхнього видання:1862-1905 рр.

Є примірники майже за кожен рік, деякі навіть у двох екземплярах. Дані видання – це свого роду енциклопедія релігійного, народного і суспільного життя тогочасного Поділля. Мабуть тому їх найчастіше запитують відвідувачі, головним чином педагоги і дослідники.

Фото: Ольга Мірошниченко

 

"Є у нас і збірники законів Російської імперії з 1830 років, – 50-60 книг, щоправда не за кожний рік. Є Подільські і Київські губернські відомості, книг 15-20. Є "Православная Подолія" до 1916 року – 8-10 книг.

Також є 2 екземпляри "Живописная Россия", вона здається є лише у нас, навіть в "Тімірязівці" (Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім.К.А.Тімірязєва – І.П.) її немає", – розповів архівіст I-ї категорії Державного архіву Вінницької області Ігор Тітаренко.

 Фото: Ольга Мірошниченко

"Православні книги у нас представлені суто церковні: Апостол і Часослов 1864 і 1903 року, видані церковно-слов’янською мовою і шрифтом у друкарні Києво-Печерської лаври. Є католицька літургічна книга обряду поховання 1848 року. Є і метричні книги, втому числі не лише християнські, а й іудейські. Їх часто запитують".

 Фото: Ольга Мірошниченко

На католицьких книгах рік видання вказано арабськими цифрами, на православних – церковно-слов’янськими.

З документальних архівних раритетів на виставці можна побачити масивні актові книги 1915 року козятинського нотаріуса Ф.Левитського. Ці книги завбільшки в пів учнівського стола, списані від руки. Є тут і книги українською мовою 1923-24 років, це зразки радянського діловодства.

 Фото: Ольга Мірошниченко

Як і коли усі ці раритети потрапили до Вінницького обласного архіву сьогодні точно не можуть сказати і самі архіваріуси. Кажуть, мабуть в минулі десятиліття хтось їх сюди передав з приватних бібліотек. На жаль, стан їх вимагає бажати кращого.

"Ці книги потребують особливих умов зберігання з огляду на вік. Усі вони в незадовільному стані. В ідеалі було б добре, щоб нам держава чи волонтери допомогли їх відреставрувати чи оцифрувати", – каже Ігор Тітаренко.

 Фото: Ольга Мірошниченко

Презентація раритетів триватиме ще протягом двох тижнів. Потім книги знову ляжуть на запилені полиці книгосховища, подалі від допитливого ока та чекатимуть наступних дослідників.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".