Вінницький обласний архів виставив на огляд 500-річні книги. ФОТО
Найстарші з них, католицькі, датовані 1520 і 1541 роками. Ці книги віддруковані в Європі. Православні видання «молодші», – середина ХІХ, початок ХХ століття. Вони з друкарні Києво-Печерської лаври.
Найстаріших книг, які нині представлено на огляд в обласному архіві близько десятка. Книг "молодших" поколінь – кілька сотень – повідомляє "Вежа".
 |
|
Фото: Ольга Мірошниченко |
В числі раритетів два твори видатного західного богослова IV-V століть, єпископа Іпонського Августина, якого шанують як православні, так і католики і лютерани. Роки їхнього видання друкарі вказали 1520 і 1541.
Мова у книгах латинська. Одне з видань масивне, до 10 сантиметрів у товщину і майже півметра у висоту, з гарним крупним середньовічним шрифтом. Інше трохи менше за розміром, теж "товстеньке".
Коли гортаєш сторінки цих дещо пожовклих від часу раритетів то бачиш, як акуратно і гарно, грамотно вони зверстані і скомпоновані, як добре зберігся папір і фарба. Навіть важко повірити, що це плід праці людей, які жили 5 століть тому і усе це робили вручну. До речі, папір цих видань – особлива тема.
 |
|
Фото: Ольга Мірошниченко |
"Папір на якому надруковані ці раритети не такий як сьогоднішній газетний – "кислий", як його називають фахівці. Це так званий "черпаний" папір. Технологія його виготволення зовсім інша ніж у газетного паперу", – розповів старший науковий співробітник Вінницького обласного архіву Валерій Франчук.
"Якщо подивитися на світло, то можна бачити у структурі цього паперу рисочки, це так звані філіграні. Деякі папірні навіть власні водяні знаки вставляли в такий папір у вигляді гербів, щоб одразу можна було упізнати де друкувалась книга. Даний папір набагато міцніший, товстіший, довговічніший за звичайний газетний папір. Газети з "кислого" паперу 60-х років просто розсипаються. А ці середньовічні книги добре збережені".
Як повідомляють сучасні майстри паперу – так званий "черпаний папір" виготовлявся із подрібненої і звареної суміші зі старого одягу, кропиви, коноплі, льону, лушпиння цибулі й часнику.
Окрім старезних богословських трактатів відвідувачі побачать на виставці книги порівняно недавні. Це, зокрема, "Подільські єпархіальні відомості", яких в архіві зберігається близько 60 екземплярів. Роки їхнього видання:1862-1905 рр.
Є примірники майже за кожен рік, деякі навіть у двох екземплярах. Дані видання – це свого роду енциклопедія релігійного, народного і суспільного життя тогочасного Поділля. Мабуть тому їх найчастіше запитують відвідувачі, головним чином педагоги і дослідники.
 |
|
Фото: Ольга Мірошниченко
|
"Є у нас і збірники законів Російської імперії з 1830 років, – 50-60 книг, щоправда не за кожний рік. Є Подільські і Київські губернські відомості, книг 15-20. Є "Православная Подолія" до 1916 року – 8-10 книг.
Також є 2 екземпляри "Живописная Россия", вона здається є лише у нас, навіть в "Тімірязівці" (Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім.К.А.Тімірязєва – І.П.) її немає", – розповів архівіст I-ї категорії Державного архіву Вінницької області Ігор Тітаренко.
 |
|
Фото: Ольга Мірошниченко |
"Православні книги у нас представлені суто церковні: Апостол і Часослов 1864 і 1903 року, видані церковно-слов’янською мовою і шрифтом у друкарні Києво-Печерської лаври. Є католицька літургічна книга обряду поховання 1848 року. Є і метричні книги, втому числі не лише християнські, а й іудейські. Їх часто запитують".
 |
|
Фото: Ольга Мірошниченко |
На католицьких книгах рік видання вказано арабськими цифрами, на православних – церковно-слов’янськими.
З документальних архівних раритетів на виставці можна побачити масивні актові книги 1915 року козятинського нотаріуса Ф.Левитського. Ці книги завбільшки в пів учнівського стола, списані від руки. Є тут і книги українською мовою 1923-24 років, це зразки радянського діловодства.
 |
|
Фото: Ольга Мірошниченко |
Як і коли усі ці раритети потрапили до Вінницького обласного архіву сьогодні точно не можуть сказати і самі архіваріуси. Кажуть, мабуть в минулі десятиліття хтось їх сюди передав з приватних бібліотек. На жаль, стан їх вимагає бажати кращого.
"Ці книги потребують особливих умов зберігання з огляду на вік. Усі вони в незадовільному стані. В ідеалі було б добре, щоб нам держава чи волонтери допомогли їх відреставрувати чи оцифрувати", – каже Ігор Тітаренко.
 |
|
Фото: Ольга Мірошниченко |
Презентація раритетів триватиме ще протягом двох тижнів. Потім книги знову ляжуть на запилені полиці книгосховища, подалі від допитливого ока та чекатимуть наступних дослідників.
