Спецпроект

Петиція про збереження цвинтаря інтернованих українців у Канаді потребує підписів

Термін підписання петиції до уряду Канади з проханням зберегти унікальний цвинтар з похованнями інтернованих українців у Спіріт Лейк спливає 15 серпня.

Зініціював збір підписів 17 квітня цього року д-р Любомир Луцюк.

Ідеться про те, що під час Першої світової війни уряд Канади інтернував низку іммігрантів з-поміж європейських народів як "ворожих чужинців". Серед таких опинилися й українці.

Їх тримали у 24 таборах по всій країні, в тому числі й у таборі Спіріт Лейк. На місцевому кладовищі існує щонайменше 16 поховань інтернованих.

Міністерство сільського господарства в 1936 році продало землі, на яких розташовується цвинтар, Квебеку, а уряд провінції продав їх у 1988 році фермеру. Теперішні власники земель відмовляються від пропозицій відновити кладовище.

Петиція до уряду Канади закликає вжити заходів щодо археологічного дослідження, повторного освячення та можливості обмеженого відвідування місця для комеморативних та релігійних потреб.

Відновлення цвинтаря підтримують Канадський фонд визнання інтернування під час Першої світової війни, Українсько-канадська асоціація за громадянські свободи та Український канадський конгрес.

Підписати петицію можна на сайті Палати общин парламенту Канади.

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.