Спецпроект

Окреме вшанування жертв Волині - це наслідок польської політики - В'ятрович

Володимир В'ятрович назвав ушанування жертв польсько-української війни нарізно закономірним результатом польської політики.

Про це Голова Українського інституту національної пам'яті написав на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Дивно, що когось ще дивує те, що жертв польсько-українського конфлікту президенти України та Польщі вшановуватимуть не разом. Адже це закономірний результат польської політики - бажання наших західних сусідів всупереч історичним фактам бачити жертвами лише своїх, а вбивцями тільки інших", - переконаний В'ятрович.

На його думку, польська та українська нації ще не дозріли до розуміння свого обов'язку перед нащадками: 

"Те, що і українці і поляки вшановують своїх загиблих є свідченням того, що ми розуміємо наш обов‘язок перед нашими предками. Але те, що ми не можемо цього робити разом свідчить, що ще не дозріли до розуміння обов‘язку перед нашими нащадками".

Нагадаємо, у ЗМІ з'явилася інформація про те, що український і польський президенти не змогли домовитися щодо спільного вшанування жертв польсько-української війни 1942-47 років. 

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.