Спецпроект

Окреме вшанування жертв Волині - це наслідок польської політики - В'ятрович

Володимир В'ятрович назвав ушанування жертв польсько-української війни нарізно закономірним результатом польської політики.

Про це Голова Українського інституту національної пам'яті написав на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Дивно, що когось ще дивує те, що жертв польсько-українського конфлікту президенти України та Польщі вшановуватимуть не разом. Адже це закономірний результат польської політики - бажання наших західних сусідів всупереч історичним фактам бачити жертвами лише своїх, а вбивцями тільки інших", - переконаний В'ятрович.

На його думку, польська та українська нації ще не дозріли до розуміння свого обов'язку перед нащадками: 

"Те, що і українці і поляки вшановують своїх загиблих є свідченням того, що ми розуміємо наш обов‘язок перед нашими предками. Але те, що ми не можемо цього робити разом свідчить, що ще не дозріли до розуміння обов‘язку перед нашими нащадками".

Нагадаємо, у ЗМІ з'явилася інформація про те, що український і польський президенти не змогли домовитися щодо спільного вшанування жертв польсько-української війни 1942-47 років. 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.